Як волинські «хрести» оберігають врожай і худобу (фото)
У Музеї історії сільського господарства Волині відтворили традицію випікання середохресних «хрестів» – обрядового хліба, який готували посередині Великого посту.
Про це Суспільному розповіла етнологиня, кандидатка історичних наук та співробітниця музею Алла Дмитренко.
З її слів, цей звичай вона досліджувала під час етнологічних експедицій у селах Волині та в наукових працях дослідників.
«Такі «хрести» виготовляли із пісного тіста й випікали всюди. Це не є суто волинська традиція, а загальноукраїнська. Можливо, у селах досі її дотримуються», – додала Алла Дмитренко.
Цю випічку, розповіла етнологиня, називали «хресці», «хрестики», «хрещики», «хрисцєники», «христеники», «крижики». Частину «хрестів» їли, а частину клали у засіки й зберігали до виходу в поле.
«Господар брав «хреста», коли їхав засівати поле: на правому куті лану розстеляв скатертину чи рушника і клав «хреста». Коли їхав додому, забирав. Вдома його розламували й з'їдали, даючи й робочій худобі», – пояснила дослідниця.
Обрядовий хліб брали з собою, коли засаджували картоплю, сіяли огірки, використовували, коли виганяли худобу на пашу – клали на рушник чи полотно у підворітті, щоб корова переступила. Також брали на пасовище й обходили худобу, щоб вберегти її на період випасу, зазначила Алла Дмитренко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.