На Волині відтворили давній звичай – випікати їстівні хрести (фото)
У Рокинях за давнім звичаєм випікали «хрести» з нагоди середини Великого посту. Світлинами процесу поділились на сторінці музею історії сільського господарства Волині-скенсен.
У музеї випікали середохресні «хрести», їх ще називають: «хресці», «хрестики», «хрещики», «хрисцєники», «христеники», «крижики». Це давній звичай Середопістя – Хресцьового тижня, коли піст пополам ламається.
Тісто для них готувала Ольга Залецька, тоді як Ольга Стернійчук топила піч для випікання.
Про традиції їх випікання та використання розповіла етнологиня Алла Дмитренко.
Частину «хрестів» їли, а частину клали у засіки і зберігали до виходу в поле.
Господар брав «хреста», коли їхав засівати поле: на правому куті лану розстилав скатертину чи рушника і клав «хреста». Коли ж їхав додому, то забирав. Вдома його розламували і з'їдали, даючи й робочій худобі.
«Ото бире скатерку свячону і того хрестика і їде в поле. Ну, перший раз. Є молітва, шоб до врожаю, шо роди Господь. Ну, з тим хрестиком, виймає його і молиться Богу. Виймає його і засіває. Назад привозив. [А. Д. А той хрестик не лежав в зерні посівному?] Ну, як хто, як хто. Чи так скатирці лежеть» (с. Стобихва).
Хрести брали з собою, коли засаджували картоплю і навіть коли сіяли огірки:
«На Середохресному тижні пекли. То вона получається в середу, як три неділи з половиною посту. То пекли хрести. А потім з ними йшли в поле навесні, насаджували картоплю, то як жито йшли дивитися. Як починали перше орати, завжди йшли з хрестом, ото завжди так» (с. Великий Обзир);
«Боже! Роди на всіх долю. Отако пехрестимося на полі… то беруть, то як то Хресці, того хрестика і кажемо: «Роди на всю, на всіх долю». От, на всіх людей долю. Бог на всіх. І картоплю, і шо в мене є тоді… [А. Д. То ви брали собою хрестика на поле, як садили?] Ну. Як то беруть, аякже. [А. Д. І як огірки садили, то теж клали хрестика?] Ну, то тоже. Тиї гуркє, щоб ніхто не цього. Бо генше, тут приходила сусідка на город, то вже мабуть, знаєш, вони й противится будут, як людина противиться... От картопля. Здається нема ничого. От генчий рик вродить, а генчий гє. Ну, так» (с. Стобихва).
Хрести використовували, коли виганяли худобу на пашу – клали на рушнику чи полотні у підворітті, щоб корова переступила. Брали на пасовище й обходили худобу, щоб вберегти на період випасу.
«Хрести» давали новонародженитм теляткам. Їх брали з собою, коли йшли дивитися на жита та інше:
«Коли запасювали худобу… Як теля вродиться, то годиться свяченої солі, свяченої води, крижичка» (хутір Денисів).
З цього моменту половина Великого посту вже позаду і до Великодня стає все ближче.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.