Вивезли купу золота: як козаки під час ярмарку пограбували Луцьк
У 16 столітті Семерій Наливайко із близько 1000 козаків під час ярмарку пограбував Луцьк. Тоді купцям довелось відкупитись тисячами золотих монет.
Як козаки Семерія Наливайка в 1595 році Луцьк здобували, що про це було дотепер відомо, розповіла завідувачка музею історії Луцького братства Олена Бірюліна.
Прошу звернути увагу, як із плином часу навколо події приростала інформація.
Луцькі міщани, останні місяці 1595 року: скаржаться королю «на свовольное козацтво, от которих велми на маєтностях своих пошкожони», і просять «об пущене чопового, за нагорожене шкод и стустошене от Наливайка и его козацтва». 1 грудня 1595 р. правитель дослухається і звільняє від сплати того року чопового податку (податок з виробництва і продажу алкогольних напоїв).
Семерій Наливайко, у листі до короля 1596 року:
«…для підготовки воєнних справ, в яких ми були дуже позносилися, зокрема в пороху і стрілах, до Луцька ми завернули, звідки третього дня, мало що перепочивши, виїхали справи свої завершити…».
Якуб Пшонка, 1597-98 рр.: «[козаки Наливайка у 1595 р.] пограбували Луцьк, в якому якраз тоді відбувався ярмарок».
Йоахим Бельський 1598 року згадував: «Луцьк мусив відкупитися, там на той час відбувався ярмарок і судові рочки» (рочки – тут засідання ймовірно луцького ґродського суду).
Малюнок – десь на ярмарку, 16 ст.Федір Євлашевський, 1603-04 рр.: «[Наливайко] прийшов до Луцька, в самий ярмарок, і біскуп зі шляхтою виїхав [до нього], упоминав і єднав його за [«з»?] містом, і купці зложили кілька тисяч злотих».
Пантелеймон Куліш у 1874 році зазначав: «Наливайко пройшовся з козаками по ярмарку по караїмским рядам, по костелам, і обмежився контрибуцією».
Дмитро Яворницький у 1892 році пише:
«Наливайко увірвався с козаками в Луцьк і з ярістю накинувся на слуг єпископа Терлецького, прихильника унії. Назустріч йому виїхали за місто біскуп і шляхта… і купці поклали кілька тисяч золотих. Була шкода і втрати для міста … козаки пройшлись по караїмським яткам, зібрали з них дань, а потім ще зібрали дань з костелів і шляхти».
Василь Доманицький у 1904 році фактично повторює деталі події за Д. Яворницьким, за виключенням згадки про єп. Терлецького, робить припущення про те, що Наливайко прийшов до Луцька десь в перших числах «падолиста», … і переказує історичний анекдот про перебування козацького ватажка в Луцькому замку.
Михайло Грушевський у 1907 році згадував:
«прийшов під Луцьк під час ярмарку і судової сесії, коли назїздило ся сюди шляхти і купцїв. Налякані обивателї не думали про оборону, виїхали з біскупом на чолї назустріч і змовили ся з ним на контрібуцію; але Наливайко не вдоволивши ся нею, пограбив таки передмістя і зараз рушив далї…».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні знайшли безцінні козацькі скарби: де саме і що там було (відео)
В сучасних дописах про Наливайковий похід на Луцьк переказується від попередників, фарби згущуються, там з легкістю пишуть про погроми і спалені передмістя, наприклад. А як же було в світлі джерел?
Отже, у поданих кореспонденціях відсутня ближча дата появи біля Луцька козацького ватажка Семерія Наливайка, який у 1595 р. з більш ніж 1000 кінних козаків раптово з’явився біля міста. Але ми маємо ґрунтовну зачіпку, козаки підійшли у той час, коли в місті проходив ярмарок.
29 грудня 1552 р. місто Луцьке отримало привілей на три щорічні двотижневі ярмарки – на «три кролі римского свята» (січень), на «святого Іллі руського свята» (липень), на «святий Семен руського свята» (вересень). Восени 1595 р. Семенівський ярмарок починався 1 вересня, за григоріанським календарем. Тоді ж мали б початися рочки луцького ґродського суди, які за звичай тривали близько 2 тижнів.
Як інформував королівський митник тогорічний Луцький Семенівський ярмарок був вельми невдалим; він не побачив в місті жодних товарів турецьких, як не було і купців турецьких та волоських. А все тому, що у Волоській землі стояло польське військо, через те «земля Турецкая [була] затворона». Мало приїхало й польських та литовських купців, через що і «тутошнего панства люди купецкие на тот ярмарок не зехалися».
Митник також повідомив:
«А потом дей перед скончанем того ярмарку Луцкого за чотири дні гетман козацкий Семерий Наливайко с колкунадцати сот коней козаков идучи з земли Венкгерское спрудка а праве без вѣсти припал тут до Луцка кгвалтовне, для чого великая тривога так межи купцами яко и в мѣсте била стала. … Купци одни вночи до утре, и вден, без плаченя мита непорядне розбѣглися и отехали».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поховали верхи на коні: за 100 км від Луцька – загадкова могила воєначальника
Як бачимо з повідомлення, за 4 дні до закінчення ярмарку під містом без анонсу з’явились Наливайкові козаки. Якщо Семенівський ярмарок проходив з 1 по 14 вересня, тоді це сталося 10 вересня. Ґродський суд відновив засідання уже 20 вересня, а в самому кінці місяця розпочались Михайлівські рочки земського суду, де митник і зробив свою заяву.
Семерій Наливайко згадував в листі до короля, що його військо покинуло Луцьк на третій день, отже 13 вересня козацький батальон відійшов на північ. До речі, вертались вони з Угорщини (де в складі союзного війська воював у червні) через Львів (який не чіпали), отже до Луцька підійшли з півдня. До міста вочевидь не заходили, тільки їхні переговірники. Відтак на 3 день пішли далі на білоруські землі так званим Четвертинським гостинцем, тобто лівим берегом Стиру. Бо уявити як тисяча коней долають Великий земський міст, який якраз тоді був у не найкращому стані, а потім йдуть вузькими вуличками мініатюрного міста, складно.
Які висновки ще можна зробити із реляції митника?
Через воєнні дії польського війська у Волощині на Волинь не приїхали турецькі купці, не було звичних інших торгових агентів, через що луцькі міщани суттєво втратили на дохідності. А тут ще й зголодніле козацьке військо йшло мимо, яке давно не отримувало стацій. Міщани зібрали кошти, як це додатково засвідчено ще одним документом, і відкупилися. Принаймні козаки не залишились в місті на тривалий час, що було б значно важчим за наслідками. Про руйнування луцьких передмість – жодного слова чи натяку у прямих джерелах. Ні про які інші контрибуції чи то від шляхти, чи латинського біскупа, чи може від єп.Терлецького, – джерела не фіксують. Подібні інформації в історичній літературі є фантазіями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.