«Була така мода»: чому на Волині фотографували навіть дитячі похорони
У багатьох волинських хатах досі зберігаються маленькі чорно-білі знімки, які рідко показують гостям. На них – останнє прощання з рідними та близькими людьми.
На фейсбук-сторінці проєкту про села Волині «Занесло в село» оприлюднили архівну світлину 1960-х років, зроблену у селі Ужова. На фото – дитячий похорон.
Автори публікації звертають увагу на традицію фотографувати прощання з померлими, що в середині ХХ століття було поширеним явищем на Волині. На запитання, чому це робили, старші люди відповідають просто: «Була така мода».
Але за цим коротким «була мода» ховається ціла філософія: смерть сприймали не як табу, а як невід'ємну частину життєвого кола. Фотографія в селі 1950–1970-х була рідкістю і коштувала дорого. Її робили на весілля, на хрестини, на проводи в армію – і на похорон. Це був спосіб зафіксувати, що людина була, що її любили, що її провели за звичаєм.
Дитяча смертність у ті роки залишалася високою – через хвороби, холод, брак ліків. І саме тому прощання з немовлям чи маленькою дитиною фотографували особливо часто. Ці знімки клали у вузлики з іншими паперами, ховали в шухляди, іноді підписували олівцем дату чи ім'я. Вони не були «страшними» для того покоління – вони були пам'яттю.
Сьогодні ці фото вже не стільки про горе, скільки про ставлення до життя і смерті, про побут, традицію і час, який пішов. Вони – документ волинського села: як одягалися, як сумували, як прощалися. І як цінували кожен момент, навіть останній.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.