Майже сотня хат на продаж: як живуть села Волині на самому кордоні з Білоруссю (фото)
У Кортеліському старостинському окрузі, що межує з кордоном із Білоруссю на Волині, є 12 сіл. У них офіційно проживають 2 800 дорослих і дітей.
Як розповів Суспільному староста Микола Корнелюк, за 4 роки повномасштабної війни місцеві звикли до військової техніки, яка «гримить» по той бік кордону. З його слів, попри постійний страх, люди чекають весну і рідних, які захищають Україну на передовій.
Суспільне побувало у двох селах округу, Кортеліси та Млинове, які найближче розташовані до кордону із Білоруссю і поспілкувалося з місцевими жителями.
Хати на продаж
Староста Кортеліського старостинського округу пригадує: 24 лютого 2022 року по той бік кордону, біля пункту пропуску «Мокрани-Доманово», стояли танки.
«Вони як заводилися, прогрівалися, то земля дриготіла. Гелікоптери воєнні летіли», – каже посадовець. – Люди не знали, чи буде наступ у наш бік».
Староста Кортеліського округу Микола Корнелюк.Від початку повномасштабного вторгнення з села Кортеліси виїхала частина місцевих. Зі слів 70-річного пенсіонера Анатолія Омелянчука, зараз пустують майже сотня хат, які виставили на продаж.
«Дуже багато людей виїхало, до поляків поїхали, – ділиться чоловік. – У нас понад 90 хат, продаються, але хто ж їх куплятиме? Хто втік, той втік, а хто не втік – то мусить жити. Страшно, але що зробиш».
Житель села Кортеліси Анатолій Омелянчук.Родичі у Білорусі
Чимало місцевих жителів мають родичів у Білорусі. «У мене самого сім сестер живе там, по той бік кордону», – ділиться староста Микола Корнелюк.
У жителя села Млинове Олександра Тарасюка теж є родичі по той бік кордону. «Три кілометри до границі. Чути, як гримить, коли у них навчання, – каже волинянин. – Маю сестру там. Попервах спілкувалися. А тепер як дзвониш, то швагро піднімає трубку і кричить».
Житель села Мельники Олександр Тарасюк.Галина Ковальчук з села Млинове має чотирьох дітей. Під час повітряних тривог ховається разом із ними у погребі.
«Ми взагалі не вірили, що та війна почнеться, – ділиться жінка. – Переживаємо, бо може прийдеться виїхати, а хотілося б тут залишитися, бо ми тут всіх дітей народили. Страшно, бо це близько. І якщо щось там гуде, то це вже страшно, але живемо так 4 роки».
Матір чотирьох дітей Галина Ковальчук, не хоче виїжджати з рідного села.«Страху у мене немає, але у моєму серці є ненависть», – говорить Тетяна Павлович. Жінка щодня в’яже шкарпетки для захисників, нитки купує в магазині. Зі слів жінки усі в селі чекають на потепління, щоб зайняти думки хатніми справами та городом.
Тетяна Павлович каже: коли в'яже шкарпетки на передову, менше думає про небезпеку.Як додав староста Микола Корнелюк, на території сіл Кортеліси і Мельники є укриття, які місцеві жителі іноді використовують під час повітряних тривог. Більшість селян мають власні укриття – льохи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.