Як підготувати себе до весни: поради луцької психологині

Після зими, що минула в умовах постійної тривоги та виснаження, багато українців замість легкості можуть відчувати дратівливість, апатію й тривогу.
За словами психологині, психоаналітикині та травмотерапевтки Світлани Стасюк, весна – це перехід, а не старт марафону, вона може стати можливістю м’яко повернути себе до життя маленькими кроками без насильства над собою. Про це пише misto.media.
Які симптоми можуть з’являтися наприкінці зими – на початку весни
За словами фахівчині, кінець зими – фізіологічно вразливий період.
Організм тривалий час працював у режимі напруги, а зі збільшенням світлового дня запускається гормональна перебудова.
Якщо ресурсів мало, можуть виникати:
- перепади настрою;
- сльозливість;
- дратівливість;
- порушення сну;
- відчуття внутрішньої порожнечі;
- апатія або різкі спалахи енергії;
- тривожні думки на кшталт «зараз щось станеться».
Весна також може посилювати переживання втрат і викликати так звану провину за радість, коли разом із енергією з’являється сором або думка «я не маю права радіти».
Як підготувати себе до весни
Психологиня радить не намагатися різко «вийти в продуктивність», а дати нервовій системі час адаптуватися.
Що допоможе:
- рухатися повільно – не планувати різких змін і не перевантажувати себе новими цілями;
- дихальні вправи, наприклад дихання з довшим видихом — вдих на 4 рахунки, видих на 6–7. Це активує систему заспокоєння і знижує напругу;
- додавати звук – спів, гучний видих або навіть крик допомагають вивільнити накопичену напругу та повернути відчуття сили;
- легка тряска тіла – рук, плечей чи ніг протягом 1–2 хвилин допомагає завершити стресову реакцію, яку тіло могло «заморозити»;
- дозволити амбівалентність – можна одночасно сумувати і радіти. Психіка багатошарова, і це нормально.
Також психологиня радить почати з невеликих дрібниць та бажань:
- чашка чаю на вулиці під сонячними променями;
- коротка прогулянка;
- розмова з близькою людиною.
З її слів, маленькі приємності поступово повертають відчуття живості.
Як підтримати дітей
Діти тонко зчитують стан дорослих і теж можуть відчувати провину за радість. Важливо проговорювати, що сміятися й гратися можна, і це не означає забути про втрати.
Дозвіл на життя без сорому – ключова підтримка, наголошує Світлана Стасюк.
Коли варто звернутися по допомогу
Фахівчиня радить не зволікати, якщо з’являється:
- тривала апатія;
- сильна провина;
- панічні атаки;
- думки про самопошкодження;
- відчуття повної безнадії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.