Навіки 43: на Ковельщині попрощалися з загиблим на Донеччині захисником Олександром Мацюком

Ще одна родина втратила надію, яка жила в серцях упродовж семи місяців. «На щиті» повернувся додому солдат Мацюк Олександр Віталійович – стрілець, помічник гранатометника 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького батальйону військової частини А4594.

Сьогодні односельчани та Ковельська громада провели його у вічність, – повідомили у мерії.

Олександр народився 26 грудня 1981 року в селі Гішин. Навчався у школі в рідному селі, згодом – у Тойкуті. З дитинства Сашко був працьовитим, допомагав батькам заготовляти дрова, доглядати господарство, любив збирати у лісі гриби та рибалити на місцевій річці.

У 2000 році Олександра призвали на строкову військову службу. Повернувшись, працював на підприємствах Ковеля, бував на заробітках за кордоном.

У травні 2015 року Олександра мобілізували до війська для участі в антитерористичній операції. Пройшов бої на Донеччині та Луганщині. За сумлінне виконання службових обов’язків нагороджений відзнакою Президента України «За участь в АТО», нагрудним знаком «Ветеран війни», двічі відзначений командуванням військової частини за самовідданість і професіоналізм.

У березні 2016 року Олександр демобілізувався і повернувся до мирного життя. Працював на пилорамі. Для рідних він завжди був щирим і турботливим: дбав про господарство, багато часу проводив із племінниками.

З початком повномасштабної війни Сашко розумів: його черга знову стати у стрій – неминуча. Адже чимало його друзів, односельчан, рідних уже боронили Україну.

8 квітня 2025 року Олександра мобілізували до війська. Він втретє взяв до рук зброю та долучився до 5-ї окремої важкої механізованої бригади. Вдруге його шлях війни проліг Донеччиною – землею жорстоких і виснажливих боїв.

Телефонуючи рідним, Олександр був небагатослівним. Не хотів розповідати про те, як важко на передовій і яким безжальним є ворог. Але одна фраза, сказана у хвилину надзвичайного емоційного напруження, сказала більше за всі слова: «Цього разу додому не повернуся…». Але він повернувся, на жаль, «на щиті».

Життя Олександра Мацюка обірвалося 13 липня 2025 року внаслідок штурмових дій ворога поблизу населеного пункту Комар Волноваського району Донецької області.

Навіки – 43.

Поховали Захисника на кладовищі села Гішин Тойкутського старостинського округу Ковельської громади.

Редакція сайту новин Волині «Конкурент» висловлює співчуття рідним і близьким.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Нововолинська громада втратила двох захисників – Івана Єніна та Артема Габера
• На війні загинув льотчик-штурман з Луцька Ярослав Сачик