За свої кошти купував автівки для підрозділу: на Волині попрощалися з воїном Олександром Нагалюком
У селі Білин Ковельської громади провели в останню путь 34-річного військовослужбовця Олександра Нагалюка.
Молодший сержант загинув 9 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Новофедорівки Покровського району на Донеччині.
Про це повідомили у Ковельській міській раді.
Олександр народився 8 липня 1991 року у Билині. Тут виріс, закінчив школу, змалку допомагав матері – рано втратив батька й швидко подорослішав. Захоплювався технікою, розбирався в механізмах, здобув фах тракториста-механіка у Старовижівському профучилищі, згодом став зварювальником після навчання у ПТУ №7 у Ковелі. Працював у «Ковельбуді», «Волинь-Кальвіс» та СЛАТ «Тур».
У мирному житті був небагатослівним, але надійним – із тих, на кого можна спертися без зайвих пояснень. Власної сім’ї створити не встиг, однак особливо тепло ставився до племінниць – Наталі та Олени.
Після початку повномасштабної війни його старший брат Андрій добровільно став до лав захисників. Сам Олександр отримав повістку й у березні 2024 року був мобілізований до Збройних Сил України. Після навчання на Львівщині став танкістом. Виконував бойові завдання на Сумському та Донецькому напрямках.
Як командир бойової машини, завжди брав відповідальність за екіпаж і першим ішов туди, де було найнебезпечніше. За мужність нагороджений нагрудним знаком Міністра оборони України «За військову доблесть».
У листопаді отримав поранення та контузію, але після лікування повернувся до строю. На новорічні свята встиг приїхати додому у коротку відпустку.
Рідні розповідають: Олександр власним коштом придбав для підрозділу шість автомобілів та систему Starlink. Пояснював просто:
«У побратимів є сім’ї, їм гроші потрібні для дітей. А в мене сім’ї немає, тож мої кошти можуть служити підрозділу й допомагати зберігати життя бійцям».
Під час прощання міський голова Ковеля Ігор Чайка зазначив, що Олександр мріяв повернутися додому, відновити батьківський дім і жити мирно поруч із рідними. Перша вчителька пригадала його як спокійного, доброго й відповідального хлопця з щирою душею.
Поховали воїна на кладовищі в рідному Билині.
У Героя залишилися мама, сестра та брати.
Йому було лише 34. Вік, у якому ще стільки планів. Вік, у якому він уже встиг зробити більше, ніж дехто за все життя.
Вічна пам’ять і слава Герою.
Редакція сайту новин Волині «Конкурент» висловлює співчуття рідним і близьким.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.