Суспільний договір під час війни: у Луцьку презентували «Гранд стратегію для України»
4 лютого у Луцьку відбулася чергова зустріч у межах загальнонаціонального діалогу «Гранд стратегія для України», ініційованого Громадсько-військовим рухом.
Круглий стіл об’єднав військових і ветеранів, представників громадянського суспільства, академічної спільноти, місцевого самоврядування, бізнесу та медіа для розмови про засади нового Суспільного договору в умовах війни та тривалих безпекових викликів.
Наскрізною темою дискусії стало питання, на яких цінностях, межах і взаємних зобов’язаннях має триматися держава, щоб зберігати життєздатність у ситуації постійного тиску й невизначеності.
Зустріч у Луцьку продовжила серію регіональних обговорень, що вже відбулися у Черкасах, Львові, Одесі та Тернополі, і засвідчили запит на фахову, відповідальну розмову про довгостроковий розвиток України.
Ключовим спікером заходу став Ігор Коліушко, правник, науковець, засновник і голова правління Центру політико-правових реформ, народний депутат України II і III скликань. У своєму виступі він наголосив, що Суспільний договір задає спільні орієнтири для політичних, економічних та інституційних рішень.
«Для України сьогодні важливо узгодити уявлення про відповідальність, справедливість і розвиток із тим, як працює держава – від політичної системи до економічних правил і здатності реагувати на нові виклики», – зазначив Коліушко.
Він підкреслив, що розвиток держави потребує поєднання історичної тяглості та інституційних інновацій, без яких неможливий рух уперед.
Модератор дискусії Микола Бучин, доктор політичних наук, професор НУ «Львівська політехніка», звернув увагу на те, що цінності стають відчутними для суспільства лише тоді, коли вони втілені в реальних механізмах управління.
«Питання Суспільного договору – це питання про те, як цінності працюють на практиці: у політичній системі, територіальному устрої, повноваженнях громад і відповідальності інституцій», – наголосив Бучин.
Він підкреслив, що Україна перебуває в унікальному контексті, який вимагає власних рішень, а ключовою об’єднавчою цінністю на найближчу перспективу залишається безпека.
Координатор ініціативної групи Громадсько-військового руху, учасник бойових дій російсько-української війни Олексій Івашин наголосив, що «Гранд стратегія для України» є платформою відкритого національного діалогу про майбутнє держави.
«У різних регіонах ми бачимо спільний запит громадськості: Україні потрібна цілісна стратегічна рамка розвитку і чесна відповідь на питання, якою ми хочемо бачити свою державу. Ми у ГВР взялися за справу, до якої майже 35 років усім було не до того: почали велику дискусію про нові засади Суспільного договору та напрацювання Гранд стратегії для України. Бо не може існувати держава без визначеного суспільством і, найголовніше, сприйнятого більшістю громадян курсу розвитку, шляху та інструментарію будівництва країни», – зазначив Івашин.
За його словами, війна загострила багато питань і проблем у державі. Саме війна зробила безпеку базовою цінністю, навколо якої формується суспільний консенсус.
«Концепція оборонної демократії, яку ГВР розробляє, на наш погляд є найбільш актуальною відповіддю часу – як модель державного устрою, що поєднує демократичні принципи з пріоритетом безпеки і враховує внесок тих, хто вже сьогодні несе найбільшу відповідальність за збереження держави. Ця модель вже працює в умовах війни, а нам потрібно, щоб вона не просто зберіглася після завершення, а стала на десятки років основою виживання та будівництва України», – підкреслив він.
Під час обговорення учасники торкалися питань довіри до інституцій, ролі громад у стратегічному плануванні, балансу прав і відповідальності, а також залучення різних регіонів до формування спільного бачення майбутнього.
«Гранд стратегія для України» – це живий національний діалог, відкритий до різних поглядів і досвіду. Це простір спільного мислення тих, хто готовий брати на себе відповідальність за майбутнє держави: науковців, військових, представників громадянського суспільства, бізнесу, медіа та місцевого самоврядування. Саме в такому постійному, відкритому діалозі формується бачення національних пріоритетів, моделі державного устрою та довгострокової стратегії розвитку України, здатної відповідати викликам часу.