«На пенсії нудно»: ветеран АТО служить у складі волинської «Сталевої сотки» (фото)
Юрій Ткач на псевдо «Boss» – один із найдосвідченіших бійців волинської 100 окремої механізованої бригади. Йому 59 із половиною років, і за плечима – десятиліття військової служби, участь в АТО та повернення до війська з перших днів повномасштабного вторгнення. Нині він – командир відділення у зенітному ракетному взводі 3 механізованого батальйону.
Про захисника розповідають на фейсбук-сторінці 100 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
Юрій Трохимович родом із міста Вараш на Рівненщині. Свою військову дорогу розпочав ще у 1980-х – строкову службу проходив у 1984–1986 роках. А вже з 1987-го багато років служив у підрозділі, який охороняв Рівненську атомну електростанцію.
Станом на 2014 рік Юрій Ткач був уже на пенсії. Та події на сході країни не дозволили залишатися осторонь. Спершу – уточнення даних, а у 2015-му – повістка і без жодних вагань повернення до війська.
Тоді він служив в артилерії 81 окремої аеромобільної бригади, брав участь в АТО та вперше по-справжньому побачив Донеччину.
Після демобілізації у 2016 році чоловік повернувся додому. Але фронтовий рюкзак не розпакував – сховав у гаражі. Як з’ясувалося, недарма.
«Коли почалася повномасштабна війна, довго збиратися не довелося. Закинув рюкзак на плечі – і пішов до ТЦК», – згадує боєць.
Спочатку Юрій Ткач служив у 47 окремій інженерній бригаді. А в грудні 2024 року перевівся до волинської 100 ОМБр. Тут він став командиром відділення у зенітному ракетному взводі 3 механізованого батальйону.
У підрозділі «Boss» – найстарший за віком. Та це його анітрохи не бентежить.
«Навколо – молоді хлопці. Але поруч із ними і сам почуваюся молодшим», – усміхається військовий.
На Рівненщині на Юрія Трохимовича чекає велика родина: дружина, четверо дітей і шестеро онуків. Боєць зізнається, що особливо чекає фотографій малечі – так хочеться бодай на відстані побути з ними.
Про наближення граничного віку служби (60 років йому виповниться 26 серпня) «Boss» воліє не думати.
«Я вже був на пенсії – там нудно. А тут відчуваю: ми з побратимами робимо велику справу. І моїм онукам за діда соромно не буде», – каже боєць «Сталевої Сотки».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.