Скільки коштує луцьким підприємцям день роботи закладу на генераторі
Для ресторанів робота під час відключень світла давно перестала бути екстремальною ситуацією й перетворилася на рутину з постійними розрахунками. Генератор перестав бути запасним варіантом, а залишився єдиним способом не закриватися.
Але робота на ньому коштує дорожче: пальне, технічне обслуговування, обмежені можливості кухні, холод у залах. Водночас гостей більше не стає, а заробіток часто зменшується, пише «Віледж».
«У мене генератор на 85 кВт. Він споживає в середньому 20–22 літри пального на годину. Генератор не працює «на мінімумі» чи «на максимумі» залежно від кількості гостей. Якщо він увімкнений, я плачу за весь обсяг пального. Середня ціна пального з доставкою – близько 65 гривень за літр. Тобто одна година роботи генератора коштує щонайменше 1200–1300 гривень. Додатково я витрачаю мастило й технічні рідини, разом це виходить до 1500 гривень за годину», – розповідає співвласник «Стрічка», Satori, UnderWu, Macarena Ігор Постоєнко.
У реальних умовах світло можуть давати 1–2 години на день, а решту часу заклад працює на генераторі. Якщо генератор працює 10 годин, це приблизно 15 000 гривень за неповну зміну. За ці гроші підприємець має світло, робочу кавомашину, базове тепло в приміщенні десь на рівні +19–20 градусів, теплу підлогу. Але навіть 85 кВт не тягнуть усі кондиціонери одночасно, тож доводиться постійно обирати, що вмикати.
«Пальне на заклади привозить компанія або хтось із команди їде за ним. У моєму випадку керівник їздить власним авто, я доплачую йому за це окремо. Бувають ситуації, коли постачальник не може приїхати, бо немає водіїв чи ламається машина й одразу виникає дефіцит пального. У цей момент заклад повністю залежить від того, чи встигли ми заправити бак», – каже Ігор Постоєнко.
За словами підприємців, у командах проєктів зараз переважно жінки, а їм фізично важко носити важкі каністри, заправляти генератор, обслуговувати техніку. Тому найняли одного техніка на всі проєкти. Його зарплата – 50 000 гривень на місяць. Він стежить за пальним, мастилом і технічним станом генераторів. У кожному проєкті це додає мінімум 15 000 гривень витрат, а з логістикою й бензином не менше 25 000 гривень.
«Найбільша відповідальність – це харчова безпека. Я принципово прибрав із меню позиції, які не можу контролювати на 100% без стабільного холоду: слабосолоний лосось, гравлакс, салати з маринованою рибою. Навіть якщо холодильник не відкривають, температурний режим однаково падає. Якщо заготовка лежить довше 72 годин – ризик зростає. Те саме стосується заморозки. Продукт не можна заморожувати й переморожувати. Якщо щось підтануло, це списують. Я можу втратити гроші, але не можу допустити шкоди для гостей», – розповідає підприємець.
Генератор не тягне всі процеси без обмежень. Деякі страви змушені прибирати з меню. Наприклад, на одному з об’єктів водний фільтр для мангала працює від генератора. Але навантаження фільтра й генератора не сумісні за довгої роботи. П’ять годин поспіль максимум, після цього систему треба вимикати.
«У такі моменти я змушений підходити до гостей і пояснювати, що улюблену страву сьогодні приготувати не можемо. Хтось реагує з розумінням, хтось – залишає негативний відгук через відсутність 30–40% меню. Гості приходять у ресторани не просто поїсти. Вони хочуть атмосферу, сервіс, емоцію навіть у складні часи. Коли через генератор затримується банкет, частина меню недоступна, є запах пального – це б’є по досвіду, за яким люди приходять у такі заклади», – каже Постоєнко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.