500 років тому на Волині з’явилися верблюди: хто і навіщо їх тримав (фото)

Неділя, 25 січня 2026, 08:18

Верблюди, яких звикли вважати символом далеких пустель, мають несподівану сторінку в історії Волині. Саме тут, у маєтках князів Острозьких і Радзивілів, цих витривалих тварин утримували й використовували в господарстві ще кілька століть тому. Волинський досвід став частиною великої, майже забутої історії верблюдів на українських землях – від середньовічних маєтків до південних степів країни.

Про це йдеться у фейсбук-спільноті на історичну тематику.

У масовій уяві верблюд асоціюється з пустелями Азії та Африки. Проте ця тварина має майже забутий зв’язок з історією України. Упродовж кількох століть верблюдів використовували на українських землях не лише як екзотичних тварин, а й як реальну господарську силу – у транспорті, землеробстві та військовій логістиці.

 

 

 

 

Український степ, особливо південні регіони – Причорномор’я, Таврія, Приазов’я, – за своїми природними умовами частково нагадував аридні зони Центральної Азії. Саме тому верблюди, витривалі до спеки, нестачі води та важких навантажень, виявилися придатними для використання в господарстві.

Історики зазначають, що верблюдів на українських землях почали використовувати щонайменше кілька століть тому, а в окремих регіонах – понад 500 років. Їх застосовували як тяглову силу для перевезення вантажів і навіть для оранки полів.

 

 

Верблюди були відомі в Європі з давніх часів. Польський монарх Мєшко І подарував верблюда майбутньому імператорові Оттону ІІІ ще у 986 році. На українських землях верблюди з'явилися, зокрема, у маєтках князів Острозьких на Волині. Можливо, вони потрапили туди після перемоги над татарами біля Вишнівця у 1512 році. У 17 столітті кілька десятків верблюдів перебували в господарствах Острозьких і Радзивілів на Волині.

У 1860 році поміщик Левченко купив у кримських татар двох верблюдів на ярмарку у Вознесенську. Левченку верблюди сподобалися, і пізніше він придбав ще 20 верблюдів у Криму й почав використовувати їх у своєму господарстві. Поміщик описав як переваги, так і недоліки використання верблюдів.

Переваги:

  • Продуктивність: верблюди можуть проїхати за день 60-80 верст, тоді як коні – лише 50-60, а воли – 25-30.
  • Вантажність: два верблюди можуть спокійно перевозити 80 пудів вантажу, тоді як воли – 50-60 пудів, а коні – 40-50.
  • Дієта: верблюди їдять навіть недоїдене сіно після овець і люблять бур'яни.
  • Шерсть: з кожного верблюда можна отримати по 2 кг шерсті на рік.
  • Оранка землі: верблюдами можна орати землю не гірше, ніж волами та кіньми.

 

 

Недоліки:

  • Погода: верблюдами не можна працювати в сиру і дощову погоду, оскільки вони постійно послизаються і падають.
  • Витрати: якщо давати верблюдам досхочу солі, то за день вони можуть з'їдати по фунту (410 грамів) кожен.
  • Поведінка: верблюди плюють у людей, що не подобається селянам.

Особливо поширеним було використання верблюдів у районах, де традиційна кінна або волова тяга була менш ефективною. Верблюди могли:

  • перевозити важкі вантажі на великі відстані;
  • працювати в умовах спеки та посухи;
  • використовуватися в землеробстві як тяглова сила;
  • забезпечувати військові обозні потреби.

У степових районах України верблюдів залучали до господарства навіть у XIX столітті, що підтверджують історичні свідчення та дослідження. 

Із розвитком промисловості, механізації сільського господарства та зміною економічних моделей потреба у використанні верблюдів поступово зникла. До початку XX століття ця практика майже повністю припинилася, а сама тема з часом перетворилася на історичну екзотику.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: