В Україні тарифи на електроенергію можуть зрости на 50%, – експерт
Плани НКРЕКП щодо введення з 2017 року стимулюючої системи тарифоутворення (RAB-регулювання тарифів) для операторів розподільчих електромереж не справдилися.
Однак питання все ж залишається актуальним, оскільки необхідність модернізації електрогосподарства ніхто не скасовував. А попередня система цільових надбавок не виправдала себе, – пише hubs.ua.
Суть нової системи полягає в тому, що тариф на передачу електроенергії розподільними мережами розраховується, виходячи з встановленої ставки прибутковості на вартість бази активів розподільної компанії (обленерго). Серед найбільш спірних питань, які обговорюють у зв'язку з RAB-регулюванням, можна назвати розмір ставки прибутковості на старі і нові активи обленерго, а також те, наскільки підвищиться тариф на електроенергію для всіх категорій споживачів після введення RAB-регулювання.
Ідеолог затвердженого державою плану переходу на RAB-регулювання тарифів – глава Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг Дмитро Вовк. Він вважає, що запропонований його відомством план (що передбачає ставку прибутковості на всі види активів обленерго в розмірі 19,11 %) дозволить трохи знизити тариф на електроенергію для промспоживачів і не збільшить навантаження на тариф для фізосіб понад ту, що вже передбачена графіком їх підвищення, затвердженим урядом. Однак галузеві експерти часто не погоджуються з такими висновками. Зокрема, колишній член НКРЕКП Андрій Герус поділився своїм баченням того, які наслідки принесе українському енергоринку перехід на RAB-регулювання тарифів за планом, запропонованим нинішнім керівництвом НКРЕКП.
– Ви багато говорили про те, що останній запропонований НКРЕКП варіант схеми RAB-регулювання непридатний для сегмента електроенергетики. Зокрема критикували ставку 19,11 % дохідності на всі види активів. У чому ви бачите недоліки схеми, запропонованої НКРЕ?
– Треба пам'ятати, що ставка на старі активи – прибутковість не на вкладений капітал (наприклад, ціна приватизації), а на активи, створені споживачами через тарифи або взагалі ще при СРСР. Але отримувати прибутковість на таку базу будуть сьогоднішні акціонери, хоча вони вклали, наприклад, не 8 млрд грн, а 500 млн грн.
Тому на такі старі активи повинна бути скромна ставка прибутковості, наприклад, 1-3 %. А ось на нові – без проблем, якщо акціонер вкладе в компанію свої або кредитні кошти, то може отримувати поточну ринкову прибутковість, торік це було 19 %. Це справедливо.
– Скільки, за вашими даними, нових інфраструктурних об'єктів побудували нинішні власники обленерго за весь час, який вони володіють підприємствами?
– Більше 99 % того, що побудовано, це за тарифні гроші споживачів, а не за гроші власників обленерго.
– На вашу думку, в тій схемі RAB-регулювання, яку збиралися ввести з 1 січня 2017 року, є будь-які гарантії того, що отримані операторами розподільних мереж гроші, будуть інвестовані за призначенням, тобто в оновлення інфраструктури?
– Звичайно, немає такої гарантії і бути не може. Ба більше, компанії будуть навіть не в змозі "переварити" таке різке зростання інвестпрограми. У нас вже була ситуація, тариф для "Укренерго" зріс в 2,7 рази, але рівень виконання інвестпрограми був в районі 50 %, а на рахунках компанії постійно валялися мільярди гривень невикористаних грошей.
Крім того, гроші з івнестпрограм будуть йти наліво, адже щоб так не сталося, треба цим питанням займатися, а ніхто цим не займається.
– На скільки, на вашу думку, зросте тариф на електроенергію для промспоживачів і населення після введення з 1 січня 2017 року системи RAB-регулювання, на умовах, запропонованих НКРЕКП? Це станеться одночасно або поетапно?
– Допускаю, що зростання може бути поетапно. Думаю, він може становити додаткових 10-50 %, але залежить ще від того, яка версія RAB вводиться. Можна ввести RAB і "вписатися" в зростання не більше 5-10 %.
– Ви вказували, що в структурі доходів українських обленерго плата за користування мережами – далеко не основне джерело прибутку. Як ця обставина вплине на успішність RAB-регулювання?
– Зараз фактичний прибуток компаній складається з різних компонентів, але в основному не з того, що офіційно подається, як прибуток. Я не бачу причин і не плекаю ілюзій, що з введенням RAB-тарифів на наступний ранок всі обленерго почнуть працювати винятково чесно. Цю роботу повинен був виконати регулятор до введення RAB.
– Який, на вашу думку, варіант RAB-регулювання міг би стати прийнятним для України?
– Перший регуляторний період: прибутковість 1-3 % на стару базу активів, прибутковість 16-17 % на нову базу активів. Амортизація протягом 30-40 років. Половина коштів, зекономлених за рахунок скорочення втрат в мережах, може залишатися в якості прибутку компанії. Оцінка вартості активів компаній повинна здійснюватися відповідно до методології, затвердженої восени 2015 року, а не восени 2016 року. Остання завищує вартість цих активів. Всі обленерго одночасно переходять на стимулююче тарифоутворення. Немає улюбленців і вибіркового підходу. І RAB-тарифом не торгують.
У силу моніторингу та впевненості, що компанії працюють прозоро, ефективно використовують кошти і досягають планових показників, прибутковість на стару базу активів може збільшуватися. Вважаю, це правильно і справедливо – заохочувати компанії, якщо вони дійсно працюють чесно для поліпшення якості послуг споживачам.
«М'ясний хутір» бізнесмена Дмитрука з Луцька можуть продати за 14 млн євро
У директора «швидкої» на Волині трагічно загинув син
Страсна п'ятниця: що категорично сьогодні не можна робити
Замалий тротуар: у центрі Луцька жителів обурив ремонт дороги
На Тернопільщині п'яний батько зґвалтував свою неповнолітню доньку