У лавах волинської «сотки» служить кухар-віртуоз із Луганщини, який підкорив іспанців (фото)
У лавах волинської «Сталевої Сотки» служить захисник «Ворон» із Сіверськодонецька (або ж Сєвєродонецька – так місто називалося до 2024 року), який у мирний час працював кухарем.
Про воїна розповідають на фейсбук-сторінці 100 ОМБр Сухопутних військ ЗСУ.
Початок повномасштабного вторгнення Антон Воронов зустрів у рідному місті.
«З перших днів намагався потрапити до тероборони. Але сказали, що людей багато – відправили до волонтерів, – згадує Антон, – Пішов до волонтерів: запропонували або ховати людей, або прибирати сміття в місті. Я вибрав ховати людей. Впродовж кількох місяців допомагав здійснювати погребіння померлих та загиблих жителів рідного міста».
Розуміючи, що місту не уникнути окупації, Антон встиг виїхати з нього.
А в липні 2024 року – мобілізувався до лав ЗСУ. У навчальному центрі чоловік одержав свій перший позивний.
«Коли проходили БЗВП, то з харчами трошки було не дуже. А я сам кухар за професією. Пропрацював на кухні 13 років. Відверто кажучи, на полігоні не всі пропоновані «делікатеси» міг їсти, – усміхаючись, розповідає боєць, – Тож хлопці жартували: мовляв, бач який балуваний аристократ серед нас – так і прозвали "Графом"», – розповідає він.
З навчального центру Антон потрапив служити до 100 ОМБр, де й одержав своє нинішнє, похідне від прізвища, псевдо – «Ворон».
Спершу чоловік служив на посаді розвідника-мінера, брав участь в боях за Залізне (місто біля Торецька). Там одержав важке поранення.
«Якось під час виходу зумів однією міною «забрати» відразу трьох окупантів. Та невдовзі нашу позицію «спалили». Один «200», один «300». Пораненому побратиму уламок увійшов у щоку – і вийшов через шию. Добре, що в мене було відразу дві аптечки. Бо рану вдалося затампонувати лише з третього разу. Наступного дня пораненого вдалося вивести – він вижив, – згадує «Ворон». – А невдовзі по нас знову «відпрацювали». Цього разу важке поранення одержав я. Пробило шолом, по лівій стороні пройшло, уламки в нозі досі», – розповідає він.
Після повернення до строю Антон обійняв посаду начальника радіостанції групи управління та зв’язку. До речі, свого часу «Ворон» пройшов відразу два курси підготовки у Королівстві Іспанія. Подейкують, що тамтешні інструктори досі пам’ятають неперевершений смак шашлику, віртуозно приготованого українським «сеньйором Антоніо»!
«Коли у нас в Іспанії був прощальний вечір, ми замовили 40 кг м’яса. Безпосередньо приготуванням займався я – хоча хлопці, звісно, допомагали, – розповідає Антон. – Вийшло таки смачно – сподобалося українцям, сподобалося іспанцям! Хоча рецепт у мене доволі простий: м'ясо, сіль, перець, олія, паприка і, звісно ж, цибуля».
До речі, після поранення Антон одружився – його обраницею стала чарівна львів’янка на ім’я Наталя.
З рідних боєць «Сталевої Сотки» має ще двох двоюрідних братів. Один – ветеран Третьої штурмової. Другий – боєць «Азову». Три воїни в одній родині – промовистий факт, який дуже гарно демонструє, як на Луганщині «з нетерпінням чекали» на «*zzкій мір».
А ще у «Ворона» є велике захоплення, яке він приніс із самісінького дитинства – і якому не зраджує навіть на фронті. 34-річний чоловік… страшенно любить складати конструктори LEGO! У перервах між виконанням бойових завдань Антон неодмінно знаходить час хоч трохи попрацювати над складанням чергової моделі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.