У Луцьку відбулась щотижнева акція на підтримку полонених і зниклих безвісти військових
26 грудня в центрі Луцька відбулася акція-нагадування «Не мовчи. Полон вбиває» про військовослужбовців, котрі залишаються у російському полоні та тих бійців, які зникли безвісти під час бойових дій. Вчергове на акцію вийшли рідні та близькі захисників.
Учасниці акції-нагадування в центрі Луцька. Суспільне Луцьк
Як розповіла Суспільному учасниця акції Оксана Бабак, на акцію«Не мовчи. Полон вбиває» разом зі старшим сином Станіславом і меншим сином Захаром приїздить із села Тарасове до Луцька кожної п'ятниці. Хлопці щоразу приносять на акції батькову форму і мріють про його найскоріше повернення додому.
Захар Бабак тримає в руках плакат. Суспільне ЛуцькВійськовослужбовець Андрій, чоловік Оксани Бабак, потрапив у російський полон на Куп'янському напрямку. У неволі, з її слів, перебуває понад 2 роки. До чоловіка надсилає щомісяця листи, говорить волинянка, але не знає, чи вони до нього надходять.
«Командир просто подзвонив і сказав, що чоловік пропав з позиції. Ми почали шукати. А потім вже російська сторона прислала підтвердження і відео, сказавши, що ми маємо дані на вашого чоловіка. Знаю, що Нижній Новгород, СІЗО №3, камера №5. Звільнили одного хлопця, то він був з моїм чоловіком», – сказала Оксана Бабак.
Сім'я Бабаків. Суспільне ЛуцькДружина військовополоненого Світлана Теплякова розповіла: її чоловік Сергій перебуває у неволі в рф 1318 днів. Захисник обороняв Маріуполь. Зв'язок із ним зник 20 травня 2022 року. Акціями в центрі міста, зазначила лучанка, прагнуть привернути увагу про полонених воїнів, котрі залишаються в російському полоні.
«Хочемо бути дотичні до того, щоб наша Україна, наше місто, весь світ знав, що дуже багато військових полонених є, і ми хочемо таким чином розказати про те, щоб весь світ знав. Хлопці обмінені виходять і говорять, що «ми не можемо пояснити, але ми відчуваємо, що ви там за нас боретеся, що ви виходите на акції, що ви не мовчите», – зазначила Світлана.
Світлана Теплякова. Суспільне ЛуцькДругий рік долучається до акції Жанна Кривець. Її син Валентин, розповіла жінка, з початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону і став на захист Батьківщини. Торік, 7 квітня 2024 року, зв’язок із ним обірвався. Згодом жінка отримала повідомлення, що син зник безвісти.
«Це вже 1 рік і 8 місяців шукаю, чекаю, що живий... В нас один біль. І одна ціль – віднайти своїх рідних, повернути їх додому живими-здоровими. Ми тут як родина: підтримуємо один одного завжди», – сказала учасниця акції.
Жанна Кривець (ліворуч). Суспільне ЛуцькПодружжя Півоварів тримають в руках портрет 33-річного сина, який зник безвісти на Куп’янському напрямку. Зі слів мами бійця, востаннє отримували від сина звістку у квітні 2025 року.
«26 березня останній раз виходив на зв’язок, сказав, що знову ідуть на позиції. 13 квітня написав кілька слів мені. Я запитала коли додому. Казав, що, мабуть, в травні, як підуть дощі. 2 травня нам вже принесли сповіщення про безвісти зниклого. З тих пір чекаємо... Це має боліти в нас всіх, всі повинні допомагати тим, хто тут стоїть», – сказала жінка.
Степан та Ольга Півовари. Суспільне ЛуцькУчасниця акції Алла Ляшенко – рідна сестра безвісти зниклого військовослужбовця Сергія Ляшенка. З її слів, чергове приходить на центральну площу міста, аби нагадати про полонених захисників та підтримати інші родини.
«15 листопада у 2022 році в мене був з ним останній зв’язок. Він захисник Бахмута. Вже пішов четвертий рік, як ми не маємо жодної інформації про нього. Все, що отримали від військової частини – це те, що він був важко поранений і залишився на окупованій території. Ми віримо і просимо Бога, щоб він повернувся живим!» – зазначила жінка.
Алла Ляшенко. Суспільне ЛуцькЗі слів співорганізаторки акції «Не мовчи! Полон вбиває» Альони Бєлової, акції на підтримку полонених проводяться із серпня 2024 року. Тут, у центрі Луцька, збираються щоп’ятниці о 16:00. З її слів, спершу збиралися декілька людей, а зараз приходять до сотні учасників.
«Висвітлення допомагає в тому, що деякі військові отримують впізнаваність, і, відповідно, в полоні їм не завжди, але часом це допомагає. Їх не так сильно муштрують. Вони отримують деякі полегшення в плані умов утримання. Але, на жаль, це не працює з азовцями, якщо ми говоримо про них. Це не працює з людьми, які воювали на Курському напрямку», – сказала жінка.
Альона Бєлова. Суспільне ЛуцькЛучани підтримували учасників, сигналячи за кермом автівок.
Зі слів співорганізаторки Альони Бєлової, цього разу понад пів сотні учасників доєдналися до акції. Родини й надалі будуть виходити у центр Луцька, поки їхні рідні не повернуться додому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.