Межа між світом живих і мертвих зникає: різдвяні прикмети та обряди наших пращурів

Середа, 24 грудня 2025, 11:00

25 грудня вже втретє більшість православних та греко-католиків святкуватимуть Різдво за новим календарем, разом з католиками та протестантами.

Це одне з найбільш урочистих свят церковного і народного календаря українців. Тому не дивно, що століттями воно супроводжувалося багатьма ритуалами і прикметами, пише ВВС Україна.

Більшість з них лишилися в минулому, але ми знаємо про них завдяки дослідникам народних звичаїв, які збирали їх в етнографічних експедиціях в різних куточках країни.

У що вірили і яких ритуалів та обрядів дотримувалися православні пращури українців і що вони означали? Ось найголовніші з них.

Як готувалися до Святвечора

  • Напередодні Різдва з хати виносили всі інструменти й знаряддя: прядки, ткацькі верстати, ховали веретена, нитки, клубки тощо.
  • Жінки «трусили порохи», перемивали все хатнє начиння, прали й прасували одяг, скатертини, постіль й міняли щоденні рушники на пишно вишиті святкові.
  • Дівчата допомагали матерям білити стіни й стелю, підмазувати піч і долівку. Чоловіки прибирали у господі, порали худобу, запасали дрова і воду, адже впродовж «святок», тобто від Різдва до Водохреща, не вітається будь-яка буденна робота.
  • Урочистий вечір напередодні свята у різних регіонах України називається по-своєму – Святвечір, Коляда, Вілія, Перша або Голодна кутя.
  • Зранку того дня, коли родина збереться за столом на Святвечір, до церкви несуть поминальний хліб за померлих, цукерки, печиво, пляшку води й свічку. Протягом дня і аж до самого вечора віряни утримувалися від будь-якої їжі.
  • Удосвіта господар вносив до хати сіно і застеляв долівку, підлогу, а господиня на стіл клала сіно і на чотирьох кутах – зубчики неочищеного часнику і примовляла до нього: «Не лупи мене до живого, то вбережу тебе від усього злого». Зверху накривала все святковою скатертиною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: