Півмільярдну ділянку ВНУ у Луцьку таки віддають в руки приватного інвестора (фото)

У Волинському національному університеті імені Лесі Українки таки вирішили віддати земельну ділянку на 8 га, яка за приблизними оцінками коштує майже півмільярда гривень, в руки приватного інвестора, щоб звести там лиш два гуртожитки та один навчальний корпус. Що ж буде на решті території – невідомо.

Журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» побували на конференції трудового колективу закладу та дізналися, як вирішували долю цих гектарів.

Йдеться про територію на вулиці Володимирській, де зараз стоїть закинута військова казарма. Ще понад 10 років тому її віддали у відання вишу, мали будувати студентське містечко. Колишній ректор закладу Ігор Коцан нібито налагодив співпрацю з головою комітету Європарламенту у міжнародних справах Ельмаром Броком, який надав свої рекомендації для втілення цього проєкту. Проте студмістечка не сталося ні за каденції Коцана, ні за каденції Цьося.

8 гектарів землі вишу, на яких мають розкинутись два гуртожитки та навчальний корпус

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Півмільярдну університетську землю в Луцьку хочуть віддати під висотки: ексректор Коцан б’є на сполох

Вже у 2025-му у волинському національному скликали конференцію трудового колективу. На порядку денному – питання «Про надання згоди щодо підготовки документів для забудови земельних ділянок, які належить на праві постійного користування університету».

На збори прийшли військові

Після півгодинного виступу творчих колективів вишу ректор Анатолій Цьось піднявся на сцену, аби відкрити конференцію трудового колективу. Проте разом з ним вийшов і військовий бригади «Любарт», член Ради ветеранів Сергій Олаксюк, який першим і взяв слово.

«Ми прийшли щодо питання, яке не можна назвати приємним. Йдеться про земельну ділянку площею 8 гектарів, яку можуть просто подерибанити. Тут мали звести навчальні корпуси, наукові лабораторії, два студентські гуртожитки, житловий будинок для викладачів... Натомість сьогодні цю землю вирішили продати за копійки, хоча її реальна вартість – близько 20 мільйонів доларів. Сьогодні ми були на розмові в ректора. Він стверджує, що наразі нібито не існує жодного законного способу передати цю ділянку військовим, хоча такі механізми є. Хочу наголосити: ви – сила свого університету. Тож прошу, щоб це питання взагалі не розглядалося», – казав Оласюк.

Анатолій Цьось та Сергій Оласюк

Натомість Анатолій Цьось зазначив: питання цієї земельної ділянки не вперше виноситься на порядок денний. З його слів, два роки тому до університету вже зверталася одна з військових частин із проханням передати цю землю, однак тоді ухвалили залишити ділянку для потреб університету. Далі керманич вишу почав нарікати на малу кількість гуртожитків і запевнив, мовляв, жодної квартири там не буде.

Що буде на золотій землі?

«Нам треба два гуртожитки, які ми втратили. Бо це – основа для проживання наших студентів. Друге – нам не вистачає одного корпусу. Питання зараз стоїть лише у підготовці документів. Жодної квартири там нема і не буде. Університету квартир не треба. Нам треба гуртожитки і навчальні корпуси. Коли буде оголошено інвестиційний конкурс, буде писати, що має бути корпус та гуртожитки. Якщо вистачить коштів, будемо думати, які нам ще треба лабораторії чи місця для навчання. От і все, що я хочу донести. Ніякої корупції в цьому немає. Я жив і житиму на Волині, нікуди не тікатиму. Я тут народився, моя мама тут живе», – наголошував Цьось.

Анатолій Цьось

Проте нагадаємо, що ще понад 10 років тому там хотіли звести не просто два гуртожитки та корпус, а планували появу:

• навчальних корпусів;
• наукових лабораторій;
• двох студентських гуртожитків;
• житлового будинку для викладачів;
• двох актових зал для проведення конференцій;
• бібліотеки;
• басейну, гімнастичного залу;
• критого спорткомплексу, стадіону;
• трьох їдалень тощо.

Закинуті казарми у Луцьку. Серпень 2024

Частина закинутих казарм. Серпень 2024

Хащі біля казарм у Луцьку. Серпень 2024

Хоч ректор і наголосив – квартир не буде – та дещо обмовився. Мовляв, вранці його осяйнуло і він запропонував цікаву, на його думку, ідею: «Коли оголошуємо цей інвестиційний проєкт, ми можемо закласти соціальний компонент – щоб майбутній інвестор запропонував певну кількість місць для ветеранів з того, що він будуватиме для себе», – ділився задумом Цьось

Разом з тим ректор не роз'яснив присутнім деталі такої співпраці з майбутнім інвестором. Зокрема, не пролунало ані слова про те, що ж останній там побудує для себе і яка, власне, вигода йому вкладати туди кошти. Але, зауважимо, не забув наголосити, що якась частина з цього «невідомо чого» дістанеться ветеранам.

Як голосували?

Опісля дискусії ректор заявив: час голосувати. Виявилось, делегати не розуміють, за що вони голосують.

Ректор узявся пояснювати, у чому, на його думку, полягає суть питання, а згодом і зовсім перейменував його, запропонувавши розглядати вже інше формулювання: «Про дозвіл на проведення конкурсу на найкращий інвестиційний проєкт забудови земельної ділянки на Володимирській, яка належить на праві постійного користування ВНУ імені Лесі Українки».

Студенти та делегати

Після цього він закликав: «Давайте будемо голосувати або «за», або «проти» і не будемо далі тратити час». У підсумку делеговані представники університету голосували за питання, якого в затвердженому порядку денному не було взагалі – проте з’явилося воно прямо під час обговорення, так би мовити, без зайвих формальностей.

Голосували, на нашу думку, теж долі незвично. Адже члени лічильної комісії не підрахували усіх голосів «за», проте взялись рахувати тих, хто утримався чи виступив проти й цю кількість просто-напросто відняли від загальної кількості присутніх делегатів. Результати були ж такі:

• за – 215;
• проти – 9;
• утримались – 47.

Делегати голосують

Наприкінці слово взяла голова наглядової ради вишу Ірина Констанкевич, яка наголосила: усі документи щодо майбутнього інвестиційного проєкту мають з'явитися на сайті університету. Адже до сьогодні про це там не було ані слова. На що ректор схвально кивнув.

***

Отже, рішення щодо передачі майже 8 гектарів університетської землі приватному інвестору було ухвалене поспіхом, без чіткого розуміння предмета голосування, прозорих умов майбутньої забудови та належного дотримання процедур. Делегатів поставили перед фактом уже зміненого формулювання питання, яке не було передбачене порядком денним, а сам механізм підрахунку голосів викликає щонайменше подив.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Будівельне безчинство у Луцьку покриває мерія, – заява
• У Луцьку мали будувати готельно-ресторанний комплекс, але віз і досі там
• Земля для «своїх», або Як луцька мерія продала ділянку за дріб'язок (фото)