Які насправді різвяні символи українські, а які – запозичені

Неділя, 21 грудня 2025, 12:41

Напередодні Різдва волинянам нагадують про справжні християнські та українські символи свята. Серед строкатої святкової атрибутики, яка щороку заповнює оселі й вітрини, важливо не загубити власні традиції – дідух, різдвяну зірку та глибинний сенс народження Христа.

Про це повідомляє Волинська єпархія Православної Церкви України.

З наближенням Різдва Христового в оселях дедалі частіше з’являється святковий декор. Проте поряд із традиційними символами дедалі активніше використовують елементи, які не мають жодного стосунку ані до української культури, ані до християнської традиції – зокрема тварин східного календаря.

Український народ здавна мав власні різдвяні символи, які формували духовний світ поколінь. Один із них – дідух, сніп із жита, пшениці або вівса, який ставили на покуть як знак пам’яті роду, вдячності Богові та надії на добрий рік. З приходом християнства цей символ наповнився новим змістом і став тісно пов’язаним із вірою.

Ще одним ключовим знаком Різдва є різдвяна зірка (звізда) – символ Вифлеємської зорі, яка сповістила світ про народження Спасителя. Саме зі зіркою ходили колядувати, прославляючи Христа та бажаючи господарям добра. Для українців це було не просто святкування, а жива традиція з піснями, вертепами й колядницькими гуртами.

Натомість ялинка, звична сьогодні для багатьох, прийшла в Україну з Європи значно пізніше. Масово її почали встановлювати лише у ХХ столітті, а в радянські часи вона поступово втратила релігійний зміст і стала атрибутом Нового року. Водночас у селах Волині й надалі головним різдвяним символом залишався дідух.

Сьогодні українці поєднують різні традиції, але фахівці та духовенство закликають не забувати першооснову Різдва. Адже це свято не про моду чи екзотику, а про віру, світло і народження Христа.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: