Біля Луцька росте 250-річна липа зі зниклого парку у стилі ампір (фото)

У Луцькому районі неподалік добре відомої ботанічної пам’ятки природи «Липа звичайна», яку ще називають Іванчицівською липою, якій близько 350 років, зростає ще одне старовікове дерево з такою ж назвою. Як не дивно, обидва об’єкти мають однакову офіційну назву – «Липа звичайна».

Про ботанічну пам'ятку природи розповідають в екологічній службі Луцької громади.

Росте 250-річна липа на колишній території тракторної бригади в селі Іванчиці Луцького району. Статус пам'ятки їй надали у 1974 році з метою охорони цінного екземпляра.

Липа має розлогу, гармонійну крону красивої форми, характерну для старовікових дерев.

Поруч із пам’ятним деревом збереглася алея старих лип, які поки що не мають статусу об’єкта природно-заповідного фонду, але становлять значну природну та ландшафтну цінність і потенційно можуть бути взяті під охорону.

Історичний контекст

За місцевими переказами, неподалік цього дерева в Іванчицях колись існував парк, створений відомим ірландським паркобудівничим Діонісієм Міклером у стилі ампір, популярному в Європі на початку ХІХ століття.

Ампір вирізнявся строгими геометричними формами, урочистістю та елегантністю, а паркові ансамблі цього стилю часто поєднували відкриті простори з акцентними старовіковими деревами.

Цілком ймовірно, що ботанічна пам’ятка природи «Липа звичайна», як і більш відома Іванчицівська липа, є живим свідком тієї історичної епохи та залишком колишнього паркового комплексу. Сам парк не зберігся, і нині важко відтворити його первісний вигляд, однак місце, де він існував, мешканці села можуть показати й сьогодні. Свого часу цей парк навіть згадувався у фахових переліках і рейтингах паркового мистецтва того періоду.

Цінність старовікової липи

Старі липи – це не лише естетичні домінанти ландшафту, а й цінні природні об’єкти, які:

• підтримують біорізноманіття, слугуючи оселищем для птахів, комах і лишайників;
• покращують мікроклімат, очищують повітря та знижують рівень шуму;
• є живими носіями історичної пам’яті та локальної ідентичності;
• виконують важливу еколого-освітню функцію, допомагаючи усвідомити тяглість природної й культурної спадщини.

Старовікові дерева не відновлюються за одне покоління – їхня втрата є незворотною.

«Бережімо ботанічну пам’ятку природи «Липа звичайна» та інші вікові дерева нашої громади, адже вони поєднують у собі природу, історію й пам’ять місця. Саме з таких «тихих свідків часу» починається повага до довкілля і відповідальне ставлення до спадщини», – наголошують фахівці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Озеро-кит посеред лісу: де ховається справжнє природне диво (фото)
• За 60 кілометрів від Луцька серед дерев і ставків заховався парк забутих фігур (фото) 
• Велетенські дикі черешні поміж 200-літніх сосен і дубів: біля Луцька росте унікальний старовіковий ліс (фото)
• Біля Луцька росте 25-метровий дуб-велетень, якому понад 330 років (фото)