Танці на кістках: як у селищі на Волині ліквідували некрополі заради забудови та доріг

Маневичі – молоде поселення на Волині, але його земля пам’ятає значно більше, ніж здається на перший погляд. Місцевий краєзнавець Роман Павлюк опублікував дослідження про некрополі, які існували у містечку в різні періоди ХХ століття.

Більшість із них нині не має жодних ознак меморіалізації, а частина територій давно забудована або перетворена на звичайні міські локації.

Про це пише «Волинський монітор».

Автор наголошує: у Маневичах практично відсутня традиція збереження та популяризації цієї сторінки історії. У школах і музеях про це майже не говорять, а живі спогади очевидців сягають максимум кінця 1940-х років. Тож нинішні мешканці, прогулюючись знайомими вулицями, навіть не здогадуються, що проходять повз місця колишніх військових та цивільних кладовищ.

Що відомо про зниклі маневицькі цвинтарі

Найстаріший військовий поліконфесійний цвинтар біля залізничної станції

З’явився під час Першої світової війни. Тут ховали солдатів німецької та австро-угорської армій різних конфесій. На території стояла римо-католицька каплиця – фактично перший костел у Маневичах. Після приходу радянської влади цвинтар частково зруйнували, на його місці влаштували танцмайданчик для червоноармійців, а згодом – забудували. Жодних пам’ятних знаків там немає.

Військовий цвинтар на сучасній вул. Соборності

Також місце поховання німецьких та австро-угорських солдатів. Цвинтар існував ще у 1930-х. Коли його знищили – невідомо. Нині на цій території розбитий дендропарк. Ознак меморіалізації немає.

Військовий цвинтар біля стадіону

Поховання Першої світової війни зрівняли із землею у 1980-х, коли будували підстанцію та адмінбудівлю електромереж. Пам’яті про цвинтар не позначено.

Цвинтар польських легіонерів

Створений наприкінці 1920-х як військовий меморіал. Урочисте відкриття відбулося 22 червня 1929 року в присутності президента Польщі Ігнація Мосціцького. На території стояв три­метровий обеліск, поруч – парафіяльний костел.

Цвинтар польських легіоністів у Маневичах у день відкриття 29 червня 1929 р. Фото з польського Національного цифрового архіву

Після війни значна частина кладовища опинилася на приватних обійстях новоприбулих мешканців, могили поступово знищувалися. З початку 1990-х почалося відновлення: упорядковані надгробки, відреставровані написи на обеліску та могилах священників.

Єврейський цвинтар (кіркут)

До Другої світової це був найбільший некрополь містечка. Поховання припинилися після 1942 року, а наприкінці 1970-х частину території перерізала нова траса Луцьк–Любешів. Решта – досі пуста ділянка без жодних знаків пам’яті. Де поділись мацеви, невідомо.

Територія колишнього єврейського цвинтаря, 2020 р. Фото Романа Павлюка

Територія колишнього єврейського цвинтаря. За залізничною колією видно забудову на території колишнього католицького парафіяльного кладовища, 2020 р.

Католицький парафіяльний цвинтар

Ймовірно, виник у 1920-х. На межі 70–80-х років його знищили, щоб звести житлові будинки. Окремі поховання родини перенесли на православний цвинтар. Пам’ятних позначок немає.

Православний цвинтар

Створений у середині 1930-х, після війни активно розширювався. Працював до початку 1990-х, коли за межами селища заклали новий комунальний цвинтар. Це єдине чинне кладовище Маневичів.

Братська могила радянських солдатів біля вокзалу

Поховання з’явилося під час або після війни. У 1970-х його впорядкували й встановили обеліск із фігурами солдата та жінки.

Мапа історичних цвинтарів у Маневичах

Багато запитань – мало відповідей

Дослідження лише окреслює тему, але залишає чимало загадок. Де зникли мацеви з кіркуту? Що сталося з великими католицькими склепами? Чи існують радянські фотофіксації ліквідації кладовищ? І головне – чи настане час, коли пам’ять про євреїв, поляків, німців і всіх колишніх мешканців Маневич буде вшанована цивілізовано, а не забута під асфальтом і багатоповерхівками?

Відео, присвячене темі цвинтарів у Маневичах опублікувала на своїй фейсбук-сторінці і блогерка Наталія Оксенюк.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Наче у Діснеї: де на історичній Волині причаїлося селище із казковими будиночками
• Знайдений у Володимирі фундамент Безіменної церкви XII століття засипали землею
• Найдосконаліший оборонний замок Волині розібрали на будматеріали – серед руїн і досі блукає привид графині
• Луцький замок, якого ви ще не бачили: рідкісний кадр 30-х років