Знайдений у Володимирі фундамент Безіменної церкви XII століття засипали землею
Древнє княже місто Володимир приховує у своїй землі чимало знахідок, які не завжди можна просто відкопати та забрати у музей. До таких належать фундаменти Безіменної церкви. Саме так її називають, адже назва та дата будівництва лишаються невідомими.
Про це пише співробітниця адміністрації заповідника «Стародавній Володимир» Орися Вознюк у газеті «Слово правди».
Знаходилася церква, яка була відкрита і досліджена археологинею Ганною Пєсковою у 1983-1984 роках, на відстані 200 метрів на захід від Успенського собору, на теперішній вулиці Садовій. Поруч з нею був Спаський монастир, який донині не зберігся, та, власне, комплекс Успенського собору – родова усипальниця волинських князів.
Це була невелика безстовпова будівля з однією напівкруглою апсидою і плічками, що прикривали проріз апсид. Довжина церкви разом з апсидою – 17,7 метра, ширина – 11,3. Можливо, церква була знищена під час монголо-татарської навали, але чому місцезнаходження її забулося – теж невідомо.
У невеликій статті Ганни Пєскової в книзі «Археологічні відкриття 1984 року» дослідниця зазначає: «В 3 метрах на захід від західної стіни була ще одна стіна, яка йшла паралельно їй. На жаль, сучасна забудова не дозволила з’ясувати, що це було, притвор (нартекс) чи галерея. Товщина стін на рівні фундаменту 1,5 – 1,7 м. В цілому план церкви, структура фундаменту, розмір і система формування плінфи дозволяють віднести пам’ятник до групи церков, збудованих у Володимирі в 50-60 рр. ХІІ століття».
Вся місцевість навколо Успенського собору забудована здавна. Чимало археологічних знахідок описує наш земляк, історик та археолог Олександр Цинкаловський в своїй праці «Матеріали до археології Володимирського повіту» за 1937 рік: «На Водопійній вулиці, нині це вулиця князя Романа, на цвинтарі коло старого Спаського монастиря, де ще й тепер викопують з землі надгробні плити, з правого боку, як іти до річки, можна помітити в розі садиби один бік фундаментів. Ця садиба лежить в самім центрі горбка. На подвір’ї є в землі отвір, яким можна спуститися до просторого льоху з круглим склепінням і забитим до його середини гаком та аркасолями в стінах».
Минуло багато літ відтоді, коли Олександр Цинкаловський досліджував цю місцевість. Вже й не знайти того отвору з просторим льохом та склепіннями. Та й Безіменна церква, знайдена Пєсковою, була засипана землею. Лишається лише сподіватися, що фундаменти її збереглися і донині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Що розкопали на Волині за останнє десятиліття: 10 найцінніших археологічних знахідок (фото)
- Топ-7 сенсаційних розкопаних скарбів Волині за час повномасштабки (фото)
- Торговицький скарб: найцінніші давньоруські артефакти Рівненщини знайшли місцеві школярі