Поділитись:

Найбільша нагорода – обійми синів: неймовірна історія луцького вогнеборця

Четвер, 20 листопада 2025, 21:43
Найбільша нагорода – обійми синів: неймовірна історія луцького вогнеборця

Сержант Олександр Щербатюк понад 15 років служить у 1-й державній пожежно-рятувальній частині міста Луцька. Його шлях до професії розпочався ще в дитинстві, надихнувшися історією дядька, ліквідатора ЧАЕС.

«Коли бачиш подяку в очах врятованих людей, – каже Олександр, – розумієш, що це не просто робота. Це відповідальність за життя інших».

Історію луцького вогнеборця та його родини розповіли у ДСНС Волинської області з нагоди Всесвітнього дня захисту дітей.

Пожежі та надзвичайні ситуації стали частиною щоденного життя Олександра. Уже на другому році служби він врятував літню жінку з 14-го поверху палаючої 16-поверхівки в Луцьку, продемонструвавши неабияку мужність та професіоналізм.

Найважчим випробуванням для рятувальника стало літо цього року. У складі зведеного загону він виїхав до Полтавської області, де ліквідовував наслідки ворожих ударів. Особливо складним був виїзд на підприємство, в яке влучила ракета: десятки гектарів палаючої території, чорний дим і небезпека вибуху. Понад дві доби без сну та відпочинку, але завдяки злагодженій роботі рятувальники зупинили катастрофу.

За сміливість і самовідданість Олександра нагородили нагрудним знаком ДСНС «За відвагу в надзвичайній ситуації». Але його справжня нагорода – це усвідомлення того, що він врятував життя людей.

Додому його чекає велика родина: дружина та двоє синів. У вільний час вони разом мандрують Карпатами, катаються на велосипедах і ходять на рибаловлю. Повернувшись з 34-денного відрядження, Олександр привіз маленький іграшковий літачок для сина Захарчика, який найбільше скучив за татом.

Маленький хлопчик, коли тато пообіцяв йому привезти з наступного відрядження іграшковий пожежний автомобіль, навіть попросив: «Я не хочу, щоб ти знову їхав у небезпеку. Краще залишайся вдома».

«Після закінчення війни хочу показати своїм дітям, який красивий світ навколо нас – без вибухів і пожеж», – ділиться рятувальник, серце якого б’ється щоразу сильніше, коли він повертається додому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів