Доберман — елегантна порода з охоронними якостями

Стрункий та елегантний, доберман — це собака, відомий своєю відданістю, інтелектом і захисними якостями. Ця службова порода часто залучена в охоронній роботі, поліції, рятувальниками, саперами, військовими різних профілів. Однак доберман — собака не для всіх і кожного, оскільки неправильне виховання чи невміле поводження може спровокувати агресію. Тож якщо ви зважилися на адопцію цього жвавого, врівноваженого та водночас небезпечного вихованця, варто зважити всі «за» та «проти» й трохи більше дізнатися про цю породу.

Історія походження та ознаки породи

Назва породи походить від імені поліціянта Луїса Добермана, який жив у німецькій Тюрінгії наприкінці ХІХ сторіччя. Специфіка його роботи потребувала ідеального службового охоронця, і чоловік схрестив серйозних представників собачого роду — старовинного пастухового короткошерстого собаку, короткошерстого німецького пінчера та ротвейлера. Офіційно ця порода була презентована в 1897 році, та відразу її популярність стрімко зросла, хоча Міжнародна кінологічна федерація визнала добермана лише в 1955 році.

Стандарт породи редагувався кілька разів і тепер опис цього справжнього аристократа має такі параметри:

• належить до категорії сторожових — гавкає, попереджає та фізично захищає, тому придатна для будь-якої охорони;

• потребує значної активності, любить тривалі прогулянки;

• за розмірами належить до середніх собак із гармонійною, майже квадратною статурою, добре розвиненою грудною кліткою, рельєфними ребрами, які плавно переходять у підтягнутий живіт;

• відзначається мінімальною слинотечею, не гіпоалергенна та тиха порода.

Однак доберман потребує постійного тренування, розумових і фізичних навантажень, оскільки якщо собака занудьгує, можуть виникнути проблеми з поведінкою. Такий улюбленець підходить досвідченим власникам, проте все одно вимагає дисципліни, наполегливості та системності у вихованні, особливо коли планується, що він буде жити в родині з дітьми.

Особливості догляду та харчування

Порода адаптована для життя як у квартирі, так і вольєрі. Шерсть у нього коротка, дуже густа та жорстка, без підшерстя, зі щільним приляганням, тож догляд за доберманом полягає, з-поміж іншого, в розчісуванні раз на тиждень. Купати його частіше двох разів на рік не варто, щоб не змити природний захисний шар, що послабить імунітет. А от за чистотою вух, зубів, очей потрібно доглядати регулярно — раз на тиждень оглядати та протирати ромашковим відваром або просто чистою водою.

Зазвичай ці собаки мають гарний імунітет і міцне здоров’я до старості — живуть вони до 14 років. Однак все ж породі притаманні такі спадкові та набуті хвороби:

• вроджена кульгавість, дисплазія суглобів;

• захворювання щитоподібної залози;

• проблема органів травлення та алергія;

• серцево-судинні захворювання та погане згортання крові.

Зменшити ризики генетичних хвороб допоможуть профілактичні тести на наявність патологій у потенційних батьків цуценят добермана.

Фізичний стан вашого вихованця безпосередньо залежить від повноцінного харчування. Основа його складається в основному з м’яса, морської риби, овочів. Якщо ваш собака харчується натуральними продуктами, в тому числі кашами, розрахувати баланс поживних речовин складно, тому варто давати йому вітамінно-мінеральні добавки. Краще вибирати раціон з лінійки корму Purina® Pro Plan® для собак атлетичної статури, який містить комплекс речовин для зміцнення суглобів, поліпшення травлення та запобігання ожирінню.