Поділитись:

Біль втрати не зламав, а зробив сильнішою: історія гвардійки з Волині

Вівторок, 11 листопада 2025, 15:32
Біль втрати не зламав, а зробив сильнішою: історія гвардійки з Волині

На Волині старший лейтенант Національної гвардії України Наталія Петрик щодня допомагає військовим і родинам полеглих. Її власна історія — про втрату, біль і силу, яка народжується, коли серце обирає служити іншим.

Про це повідомляє Військова частина 1141 Національної гвардії України м. Луцьк.

Місія фахівців соціальних служб Національної гвардії України – бути поруч із тими, хто повернувся з війни, пройшов через полон, поранення або втрату. Їхня робота часто залишається непомітною, але саме вони стають опорою для тих, хто пережив найважчі випробування.

Серед таких людей – старший лейтенант Наталія Петрик, фахівець соціальної служби одного з волинських підрозділів Нацгвардії. Ще кілька років тому Наталія працювала адміністраторкою у закладі харчування. Вона не уявляла, що колись одягне військову форму й стане частиною великої родини Нацгвардії.

Біль втрати не зламав, а зробив сильнішою: історія гвардійки з Волині 

«Мій тато завжди казав: якщо можеш допомогти – допоможи. Він був військовим, для мене – прикладом справжнього чоловіка, патріота і батька», – згадує Наталія.

У 2022 році її батько загинув, захищаючи Україну. Попри глибокий біль, Наталія не зламалася. Вона зуміла перетворити втрату на силу і продовжила його справу – служіння людям.

Біль втрати не зламав, а зробив сильнішою: історія гвардійки з Волині 

«Соціальна робота – це не про звіти, а про серце, яке щодня відчуває чужий біль. Іноді достатньо просто вислухати людину, щоб вона знову повірила в себе», – каже офіцерка.

Разом із колегами Наталія підтримує військових, які повертаються після поранень, допомагає родинам загиблих і зниклих безвісти, організовує психологічну підтримку, сприяє оформленню документів. Її головна мета — бути поруч, коли людині найважче.

«Кожна історія особлива. Хтось потребує просто розмови, а хтось – поради чи підтримки. Людина, яка втратила близького чи пройшла полон, має знати, що вона не сама», – говорить Наталія.

Біль втрати не зламав, а зробив сильнішою: історія гвардійки з Волині 

Попри власний біль, вона щодня знаходить сили підтримувати інших.

«Коли одягаю форму, відчуваю, що тато поруч. Він хотів, щоб я служила. Тепер кожен день моєї служби – це ще один крок до нашої перемоги», – ділиться офіцерка.

Національна гвардія України розвиває систему соціальної підтримки військових. За кожним воїном стоїть історія боротьби, втрат і відродження. І поруч завжди є ті, хто простягає руку допомоги.

Бо підтримка – це теж зброя, яка допомагає перемагати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів