В українців можуть примусово забрати квартиру за борги: новий законопроєкт
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №14005 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію». Документ підтримали 236 народних депутатів. Єдиною фракцією, яка виступила проти, стала «Батьківщина».
Ініціатором законопроєкту є депутат від «Слуги народу» Андрій Мотовиловець, пише «The page».
На перший погляд, ініціатива виглядає як черговий крок до «цифрової держави» – спрощення процедур, автоматизація процесів, європейський підхід. Проте за технократичною риторикою, на думку критиків, ховається потенційно небезпечний механізм, який може перетворити життя мільйонів українців на справжнє випробування.
Як працюватиме система
Законопроєкт передбачає створення інтегрованої системи, що поєднає автоматизоване виконавче провадження з ключовими державними реєстрами, банками та платіжними системами. Також буде розширено повноваження Єдиного реєстру боржників.
Після внесення людини до цього реєстру:
- нотаріуси не зможуть посвідчувати будь-які угоди з її нерухомістю – продати, подарувати чи заставити квартиру стане неможливо;
- банки автоматично блокуватимуть операції з рахунками;
- МВС відмовлятиме у реєстрації транспортних засобів;
- державний виконавець отримуватиме право самостійно визначати спосіб стягнення боргу та оцінювати майно.
Найбільш суперечливим моментом є те, що всі ці обмеження запроваджуватимуться автоматично – без окремого судового рішення для кожної дії. Достатньо одного рішення суду про наявність боргу, щоб система почала діяти.
Нині в Україні налічується понад 8 мільйонів записів у Реєстрі боржників. Від початку повномасштабного вторгнення ця цифра зросла ще на 1,4 мільйона. Найбільше побільшало боргів за комунальні послуги (на 30%) та адміністративні штрафи (на 38%).
Експерти звертають увагу, що серед цих боржників – далеко не великі підприємці чи злісні ухилянти.
Це передусім люди, які постраждали від війни:
- внутрішньо переміщені особи, що втратили домівки;
- родини військових та загиблих, які виживають на мінімальні виплати;
- українці, що залишилися без роботи через російські обстріли;
- власники зруйнованих будинків, яким і далі нараховують плату за комунальні послуги.
Раніше уряд прийняв постанову про заборону стягнення комунальної заборгованості з переселенців, які виїхали з тимчасово окупованих територій або територій, де йдуть бойові дії. Зазначалося, що заборона поширюється на тимчасово окуповані території та на ті частини країни, де тривають бойові дії, відповідно до переліку Мінреінтеграції.
«Йдеться про осіб, які були змушені покинути свої домівки й евакуювалися у більш безпечні регіони. Споживачі мають надати постачальнику комунальних послуг або управителю багатоквартирного будинку документи, що підтверджують їх відсутність у будинку. Це перш за все довідка внутрішньо переміщеної особи, документ про тимчасовий прихисток в іноземній державі або документи з роботи, щодо лікування, навчання, проходження військової служби», – заявили в міністерстві.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.