Тисячолітнє ремесло: три покоління волинян займаються бондарством
Третє покоління родини Шнитів із села Городище на Волині займається бондарством – виготовляють за давньою технологією дубові бочки різної ємності.
Як розповів Суспільному наймолодший бондар родини Микола Шнит, спершу бочки почав виробляти його дід, який навчив батька, а вже той передав знання синові.
Зараз, говорить Микола, не уявляє себе в іншій справі. Він зумів удосконалити виробництво і власноруч розробив обладнання для обробки дуба і виготовлення бочок.
«Раніше було маленьке приміщення і був один станок і весь процес проходив на тому станку. Зараз технології є, всі станки індивідуальні і їх купити на просторах інтернету не можна. Зараз ми можемо робити не десять бочок на місяць, як колись, а більше», – ділиться бондар.
У майстерні виготовляють 20 і 30-літрові бочки. Їх використовують для засолювання огірків, помідорів, яблук. Та найбільший попит мають менші бочки – їх виробництво складніше.
Бочки виготовляють з «бондарного» дуба. Потім із деревини роблять заготовки, які мають пролежати півтора року. Стягування – найскладніший процес у бондарстві. Далі виріб оброблять парою і вогнем.
У процесі виробництва не використовують клеїв.
«Бочка має пройти вогонь і воду, – каже Микола Шнит. – Також треба промочити стики, бо якщо поставити суху бочку, то може лопнути, вона має обпалитися всередині. Після випалу дуб розкриває свою органолептику і аромат ванілі, шоколаду, табака».
Допомагає майструвати бочки Віталій. Раніше чоловік виготовляв меблі. З його слів, бондарство йому подобається, але деякі процеси вимагають значної фізичної сили.
Микола Шнит зізнається: бували моменти, коли жалкував про вибір професії. Бо працювати доводилося до другої ночі, а коштів на розвиток справи не було. Та зараз чоловік захоплюється бондарством і планує передати знання наступним поколінням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.