Рибу тягали відрами, воду пили з річки: як змінилась Сапалаївка у Луцьку за понад 100 років (фото)
Річка Сапалаївка у Луцьку колись була місцем для купання, риболовлі й відпочинку – такою ж чистою, як зараз Стохід.
Про це пише журналіст Микола Якименко.
У рівнинному Луцьку яр, що перетинає місто зі сходу на захід, швидше сприймається як аномалія.
«Його дном тече річечка, яка в давнину називалася Яровицею. Там, де вона впадала в Стир, квітувало садами село Яровиця. Сьогодні цей топонім зберігає лише одна з вулиць обласного центру. Теперішню ж назву річечка отримала від ставу, який у її пониззі кілька століть тому загатив заможний чоловік Сапалай. Став назвали Сапалаївським. Згодом і річечка стала Сапалаївкою», – йдеться у тексті.
Журналіст зібрав спогади старожилів про ще доступне людській пам’яті минуле Сапалаївки.
Їх розповіді дозволили дізнатися наскільки ж змінилася річечка за життя усього кількох поколінь лучан.
Річка Сапалаївка в районі ЖК «Оселя Парк»Чоловік зазначив, що записи він робив весною і влітку 2010 року.
«Декого, з ким тоді спілкувався, вже немає серед нас. Долі більшості тодішніх співрозмовників не знаю, а ось мій однофамілець, тодішній перший заступник голови федерації профспілок Волині Петро Якименко, вже давно пішов у засвіти. Тож запрошую разом зробимо екскурс у минуле Сапалаївки. Роблю її без корегувань і доповнень. А ви, шановні друзі, зможете зауважити, що змінилося за ці п’ятнадцять років, що минули від 2010-го», – написав Микола Якименко.
Річка Сапалаївка в районі ЖК «Оселя Парк»Сапалаївка була повноводною річкою з прозорою водою
Першим про свої дитячі спогади поділився тодішній перший заступник голови федерації профспілок Волині Петро Якименко.
Його дитинство минуло на березі Сапалаївки в районі теперішнього облдержархіву.
На початку 1950-х – це були землі колишніх Теремнівських хуторів, де будинок від будинку відділяло по кількасот метрів, а зараз – це один з найбільш густозаселених районів міста.
«До 1965 року річечка була повноводою. Весною, під час повені, через неї можна було переправитись лише човном, бо всі невеличкі місточки заливало. Вода в Сапалаївці була настільки чистою, що було видно піщане дно і рибу, яка там плавала. Щук, линків, карасів водилося стільки, що наловити їх кілька відер могли навіть підлітки. Особливо багато було в’юнів. Їх батько смажив лише посоливши. Така смакота була. Вздовж всієї річки від теперішнього проспекту Відродження до вулиці Карпенка-Карого були зроблені так звані саджалки для вирощування риби. Природа була такою чистою і недоторканою, що нам, дітворі, не потрібно було жодних оздоровчих таборів. Весною на річці був льодохід і я з хлопчаками, залюбки катався на крижинах, за що не раз отримував від батька «на горіхи», – додав Петро Якименко.
Парк 900-річчяНавколо Сапалаївки росли сосни
Ще більший часовий простір охоплює пам'ять колишнього педагога Галини Борбенчук.
Її батьки ще в довоєнний період купили п’ять десятин землі в районі теперішніх вулиць Володарського (тепер – Данила Шумука), Олега Кошового (Балківська) та Мазепи. Хутір так і називався Сапалаївським.
«Там, де зараз величезний житловий масив, в Луцьку його називають Балкою, колись було лише кілька хутірських садиб», – розповідає Галина Володимирівна.
І додає, що батькам навіть доводилось корчувати сосни.
Жінка пригадує, що довкола на берегах було море квітів, на деревах – безліч різних пташок.
Воду із Сапалаївки можна було пити
Журналістка Ліда Лагановська ще й досі бачить Сапалаївку прикрашену білими ліліями. Дівчинкою вона з подругами бігала за ними з району вулиці Клима Савура до теперішньої міської лікарні. А це кілька кілометрів вверх по течії.
Директор Теремнівського, колись сільського, а з 1957 року міського будинку культури Олена Музичук пригадує, що на свято Водохрещення освячену воду брали просто з облаштованого на Сапалаївці ставка і без жодного остраху пили її.
На плані 1930-х років видно, що перед тодішнім селом Теремно (нині це мікрорайон Луцька), русло Сапалаївки роздвоювалося. Внаслідок забудови 1960-1970 років одне з них, що проходило поруч з теперішнім ВАТ «Хліб», було засипане.
Однак і зараз воно простежується від села Струмівки до вулиці Теремнівської в Луцьку, збереглося і гирло. Його добре видно поблизу курсів профспілок, що на проспекті Відродження.
1930 р.На вулиці Січовій, що в мікрорайоні Теремно, понад сорок років живе Марія Павлосюк. В її пам’яті цей куточок міста зберігся як чудова природна оаза. Свого часу тут на базі вже діючого ендокринологічного диспансеру навіть планували організувати санаторій. Місцина дійсно була райською. З одного боку її омивала річка Сапалаївка, з іншого – її притока. Всюди росли верби, водилася риба.
Здавалось би, сама природа подарувала Луцьку таку прекрасну річку, заховавши її в мальовничу захищену від вітрів долину.
Недарма у міжвоєнний період Сапалаївку та її береги польська адміністрація планувала зробити головною відпочинковою зоною воєводського центру.
І це частково вдалося реалізувати. Лучани ще й досі пам’ятають розташований поблизу вулиці Шопена парк ім. Ворошилова. Вже в повоєнний час тут збудували станцію дитячої залізниці, проклали вздовж річечки вузькоколійку.
Затверджуючи різні проєкти розбудови Луцька, міська влада ніби все робила на користь річечки.
Вулиця ЧорноволаАле в цей час зник став в її нижній течії, тому що долиною Сапалаївки проклали каналізаційний колектор, між вулицями Винниченка і Потапова (Банкова), і річечку взяли у бетонні береги.
Карта 1887 року початок Сапалаївки позначено на перехресті рівненського шосе і шляху на ГаразджуВ центрі Луцька з окраси міста вона поволі перетворюється в стічну канаву, від якої влітку недобре пахне.
«Промисловий» наступ на Сапалаївку
У 1970-х роках розпочався найпотужніший і найруйнівніший наступ на Сапалаївку.
Саме тоді в районі вулиці Січової спорудили потужні хлібозавод і комбінат молочних продуктів.
Місцем для їх будівництва обрали русло однієї з приток річечки.
Через це зникли стави, риба, яка в них водилася, дикі качки. Аби місцевість не затоплювалась, під землею проклали трубу. Проте місце, куди в рів витікає вода, забите сміттям. Як наслідок, кожна злива перетворює цей район вулиці Січової в брудне озеро.
«З ностальгією сивочолі лучани згадують джерело, яке било з-під землі в долині між міською лікарнею і вулицею Ветеранів, з десяток менших потічків цюркотіли з-під пагорба поблизу теперішнього архіву», – зазначає Микола Якименко.
Колишній працівник Луцького управління механізації Богдан Козак пригадує, як важко було загатити камінням і землею потужне джерело в кінці вулиці Островського, поблизу якого почали зводити будинок. Жодного з цих сріблястих озерець зараз немає. Так само як і струмка, який збігав балкою в районі теперішніх вулиць Вороніхіна (Княгині Ольги), Мазепи, Олега Кошового (Балківська). Його згубив колектор для скиду дощових вод з електроапаратного заводу та заводу виробів із пластмас, який побудували на початку 1970-х років
Готуючи цей матеріал, автор багато разів пройшов вздовж усієї річечки в межах міста. Картина неприваблива. Починаючи від держархіву і вниз по течії русло заболочене, заросле лепехою, очеретом, травами. Повсюди купи побутового сміття. Сморід, який йде від води, свідчить, що окремі мешканці прибережних садиб скидають сюди побутові стоки. Дехто примудрився використовувати для цього навіть дощову каналізацію.
План водозбірної території Сапалаївки виконаний в 1930-х роках польськими гідрологамиМожливість річки до самоочищення стримують штучні загати із повалених дерев і гілляк та низько встановлені над водою пішохідні мости.
Найбільшим злом, як вважає головний інженер проекту ЗАТ «Волиньводпроект» Микола Залізнюк, є забудова прибережної водоохоронної зони. Приватні будинки-палаци впритул «підступили» до Сапалаївки. Останній часом цей «наступ» набрав загрозливих темпів.
Також, інтенсивно засипається луг навпроти меморіального комплексу на вулиці Теремнівській. Туди завозиться земля на заплаву річечки поблизу мосту на проспекті Відродження, бо там проводять підготовчі роботи для зведення приватного будинку за двадцять метрів від річки на вул. Ясній.
Концертмейстер облмуздрамтеатру Ярослав Зеленов із ностальгією пригадує, якою чистою і мальовничою була річечка в центральній частині міста від вулиці Винниченка до Задворецької (район Київського майдану):
«У 1950-х роках Сапалаївка славилася своєю прозорою водою. Стоячи на мостику, ми з цікавістю спостерігали як там плавають карасі, в'юни. Взимку каталися на річечці на ковзанах. Особливо красивим був район парку ім. Ворошилова. Тепер річечка в центрі Луцька через несанкціонований скид туди із приватних садиб побутових стоків практично не замерзає. Колись піщане дно замулилося. Через це Сапалаївка постійно заливає колію дитячої залізниці. Про колишній парк ім. Ворошилова влада чомусь зовсім забула. Його територія швидше нагадує сміттєзвалище, аніж зону відпочинку. Так само як і розташований поруч Ботанічний сад Волинського національного університету»
Цьогоріч Луцьк відзначає 940-річчя першої писемної згадки про місто.
А в 1985-му, коли Луцьк готувався до свого 900-ліття, на берегах Сапалаївки, в середній її течії, було закладено парк. Саму ж річечку почистили і розширили. Так утворилася ще одна прекрасна зона відпочинку.
Спекотний день на Теремнівському ставку (2010 р.)Ще дві упорядковані зони – «Оселя Парк» і «Сіті Парк» облаштовані в районі вулиць Чорновола і Дворецької.
Річка Сапалаївка у Сіті паркуОлег Шевчук у коментарях до допису Миколи Якименка надіслав фотографії карти Луцька 1862 року та додав, що наразі вона висить в Хрестовоздвиженському братстві в Луцьку.
Волинська губернія 1862 р.
Карта 1862 р.
Карта 1862 р.
Карта 1862 р.У межах міста не має приток. Живлення переважно снігово-дощове. Норма річного стоку складає 3,29 млн кубометрів, а в маловодні роки – 2,26 – 1,55 млн кубометрів.
Згідно зі ст. 88 Водного кодексу України ширина прибережної захисної смуги річки становить 25 метрів. На річці три ставки із сумарним об’ємом води 220 тисяч кубічних метрів, з них два – в межах Луцька. Теремнівському ставку надано статус природно-заповідного об’єкта місцевого значення. Довкола Сапалаївки розташований також парк культури та відпочинку ім. 900-річчя Луцька, дитяча залізниця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.