На могилу до загиблого військового, який любив їжаків, прийшов колючий друг (фото)
Матір загиблого воїна з Полісся Богдана Петраківського розповіла, що після поховання на могилу сина прийшов їжачок, яких той любив за життя.
Цією історією Тетяна Петраківська поділилась в одній з волинських фейсбук-груп:
«Розкажу вам історію про їжачка. Жив собі хлопчик. Допитливий, здібний, талановитий. Знав безліч пісеньок, віршиків, дуже гарно танцював, займав призові місця в фестивалях і конкурсах. А ще він був дуже добрий. Приносив додому котиків, собачок, особливо любив їжачків. Допомагав рідним, ділився з ними останньою цукерочкою».
Богдан народився 30 липня 1996 року в селі Потіївка Житомирської області.
Після закінчення школи хлопець вступив до університету на факультет фізичного виховання і спорту, як зазначає Тетяна, мріяв бути вчителем, бо дуже любив дітей. Закінчивши навчання і отримавши диплом магістра, був призваний на строкову службу.
«Навіть і там ні один концерт не обходився без Богдана, він був у центрі уваги. Демобілізувавшись, Богдан мріяв про цивільне спокійне життя з коханою дівчиною», – розповіла мати.
На жаль, мирне життя Богдана було недовгим. Коли ворог підступав до Києва, з другого дня війни, Богдан добровільно мобілізувався до лав ЗСУ, потрапив до 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
Він казав рідним:
«Саме зараз твориться історія, я не можу стояти осторонь. Це мій вибір, а ви повинні його поважати».
Богдан був командиром відділення – командиром машини інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення в/ч А2167 Збройних сил України. Рятував побратимів, був поранений, травмований, але все одно повертався в стрій.
За доброту і самопожертву хлопця називали «Світлячком».
«Несучи службу на посаді розвідника-сапера на Донеччині, Богдан з побратимами встановлювали протитанкові міни, підбираючись до противника дуже близенько, тому тихенько. Через це їх називали "їжачками", як його улюблених тваринок. Тому яке було здивування, коли, через кілька днів після похорону, прийшовши до Богданової могили, ми побачили неймовірне: на могилці Богдана сидів їжачок! А на 40-й день над могилою кружляли лелеки! Він був дуже добрим, любив усе живе, тому навіть після смерті до його місця спочинку навідуються і люди і тваринки яких він любив», – пише Тетяна.
Захиснику Богдану Петраківському просять посмертно присвоїти звання Героя України.
Підтримати петицію можна за посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.