Гібіскуси завбільшки з голову: квітникарка з Маневиччини виростила справжні ботанічні дива
Подвір’я сім’ї Шевчуків у Черевасі вабить око барвистим розмаїттям квітів, а за цим доглянутим куточком природи стоїть не лише хобі, а й глибока повага до праці на землі та родинні традиції лісівництва, пише «Нова доба».
Цьогоріч справжньою окрасою їхнього квітника стали гібіскуси трав’янисті, або, як ще їх називають, американські мальви. Високі кущі з велетенськими квітами просто таки зачаровують – важко пройти повз, не зупинившись. І саме завдяки любові до краси та праці господині обійстя, Наталії Сергіївни, ці рослини вже з першого літа тішать око рясним і яскравим цвітом.
«Один сорт уже відцвів – із ніжно-рожевими квітами розміром із людську голову. А нині тішить сорт Джазберрі Джемз: квітки трохи менші, але надзвичайно виразні – насичено рожеві, з хвилястими краями та вишуканими малиновими прожилками», – розповідає пані Наталія.
Попри ефектний вигляд, гібіскуси зовсім не вибагливі у догляді. Наталія Шевчук ділиться досвідом: посадила їх восени, підсипавши торфу під корінь і вкривши на зиму. Весною вони швидко пішли в ріст. Єдина умова – рясний полив, бо рослина дуже любить вологу.
Та гібіскусами квітник не обмежується. На клумбі, розміром 8 на 10 метрів, перед хатою росте чимало сортів троянд та жоржин, інших квітів, а ще красуня-магнолія. Жінка не просто вирощує квіти для душі, а й дарує ними радість: власноруч створює святкові букети на весілля та для шкільних урочистостей.
«Цьогоріч на весілля у Луцьк ми повезли букет із власних білих жоржин та троянд. І синові на 1 вересня зробили букет із жоржин з нашого квітника», – ділиться Наталія Сергіївна.
Букети зі свого квітника, на жаль, вона постійно робить і на кладовище – на могилу брата-Героя Андрія Василюка, полеглого у війні з російським агресором на Харківщині восени 2022 року.
Зберігати бульби жоржин жінка навчилась по-своєму: не в погребі, де надто волого, а в літній кухні. У сильні морози – тимчасово в будинку. Цей «перекочовувальний» метод добре зберігає посадковий матеріал до весни.
Та головна сила господарства – це сімейна єдність. Чоловік Юрій, майстер лісу, і троє синів – Олег, Владислав та Мар’ян – її надійні помічники у всьому: від поливу газону до догляду за садом. Особливо приємно, що Олег вже продовжує лісівничу династію, працюючи помічником лісничого.
Сама пані Наталія – досвідчена бухгалтерка другої категорії у філії «Поліський лісовий офіс», де веде справи Маневицького надлісництва. Її професійність, як і любов до землі, квітів та лісу – глибоко вкорінені.
«Гібіскуси потребують багато сонця, простору і вологий родючий ґрунт. Але найбільше – тепла людських рук і сердець», – усміхається квітникарка.
У родині Шевчуків все саме так. Їхній квітник – не просто окраса села, а жива метафора любові до природи й праці, що передається з покоління в покоління.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.