«Четверо дітей – чотири причини боротися за свободу», – боєць з Ковеля на псевдо «Алекс» (фото)
Олександр на псевдо «Алекс» служить на посаді старшого кухаря у 2 механізованому батальйоні 100 омбр.
Історію військовослужбовця розповіли на Facebook-сторінці волинської 100 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
«Я третій раз в армії, другий раз на війні», – каже Олександр.
У 2002-2004 роках юний Сашко відслужив «строчку»:
«Спочатку вчився в Києві у 209 ВШМС (військовій школі молодших спеціалістів), де й здобув фах військового кухаря. Згодом служив кухарем у місті Євпаторія, що в споконвіку українському Криму», – розповідає «Алекс».
2014-го Олександр удруге був призваний до лав ЗСУ під час першої хвилі мобілізації. Спочатку знову потрапив на кухню, але згодом – через брак людей у війську – опанував фах кулеметника. Брав участь у боях за Маріуполь та Савур-Могилу.
На момент початку повномасштабного вторгнення уродженець Ковеля працював у Литві. До того ж, Олександр є батьком чотирьох дітей (разом із дружиною Ольгою виховують синів Станіслава та Романа, а також доньок Владиславу і Кароліну) – усі вони станом на 2022-й рік були неповнолітніми. Попри це «Алекс» ухвалив тоді рішення втретє стати до лав ЗСУ:
«Насправді, власник фірми дуже не хотів мене відпускати. Пропонував, що особисто поїде в Україну, евакуює моїх рідних до Литви й допоможе з облаштуванням на новому місці, – згадує боєць. – Але я добре усвідомлював, що там мій дім, моя Батьківщина. І що у мене, як у батька чотирьох маленьких українців і українок, є щонайменше чотири причини боротися за свободу рідної держави, боротися за українське майбутнє моїх дітей…»
У «Сталевій Сотці» учасник АТО з реальним бойовим досвідом відразу потрапив до групи швидкого реагування (щось на кшталт батальйонного спецназу).
Довелося Олександрові пережити і важке поранення:
«Витягували мене буквально з того світу. Скажімо, донорської крові влили більше, ніж у мені було до поранення. Наслідки пережитого досі даються взнаки: часом паморочиться голова, погано відчуваю руку», – розповідає воїн 100 ОМБр.
Та волинянин продовжує служити кухарем у рідному батальйоні, піднімаючи настрій бойовим побратимам і посестрам смачнючими стравами!
«Логістика у нас працює чудово: завжди є можливість замовити саме потрібні нам продукти – свіжі, у достатній кількості. То чого ж не потішити людей хоч чимось приємним на війні?» – розмірковує військовий кухар на псевдо «Алекс».
До речі, під час нашого спілкування саме готувався обід, основною другою стравою якого мало стати м'ясо по-французьки. Тим часом, Олександр вже придумав меню і на святкову вечерю в День Перемоги:
«Буде багато-багато смачного шашлику! І неодмінно засмаженого на вогні – з присмаком диму»
А щодо того, що перемога обов’язково буде, старший кухар 2 мехбату «Сталевої Сотки» не має жодного сумніву:
«Український народ сильний і мудрий. Я завжди відчував себе хай маленькою, але складовою цієї великої спільноти. Ми неодмінно вистоїмо – і все точно буде Україна!»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Мінусує ворогів і мріє про риболовлю: як воює боєць волинської «Сталевої сотки» (фото)
- «Рецепт» успішної служби від військового медика волинської «Сталевої сотки»
- «Над кремлем замайорить синьо-жовтий прапор», – гармаш із волинської бригади
- Позивний на честь танка: історія «Дракона» із волинської «Сталевої сотки» (фото)
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.