«Нащо ті другі зміни?»: лучани обурюються організацією навчання у школах

Автор: Альона Бєлова |
Четвер, 18 вересня 2025, 15:13

У Луцьку розпочався новий навчальний рік. Після тривалої паузи тисячі учнів знову звикають до шкільного режиму. Поруч із тим багатьом доводиться пристосовуватися до навчання по змінах.

Журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» вирішили дізнатися, як відбувається цей процес та чи є він комфортним для дітей.

У департаменті освіти Луцька нам повідомили, що цього навчального року в 22 комунальних закладах освіти Луцької МТГ відбувається розділ на 2 навчальні зміни. Ще у 16-ти – діти навчаються у одну (першу) зміну.

Лучанка Ірина не підтримує поділу на навчальні зміни у школах. Її донька цьогоріч вчиться у другу зміну, що викликає проблеми у плануванні робочого графіку матері, яка виховує дитину самостійно.

«Взагалі не розумію, нащо ті другі зміни? Хай не набирають так багато учнів, аби можна було усіх посадити в одну зміну – першу. По-перше, важко перелаштуватися з першої зміни на другу і дітям, і батькам. Добре, якщо хтось сидить вдома, а працюючим мамам викручуйся як хоч... По-друге, під питанням гуртки, адже не всі підлаштовуються під графік другої зміни в школі», – наголошує жінка.

Як впливає на дітей перехід з одної навчальної зміни у іншу, ми розпитали дитячу та кризову психологиню, кандидатку в психотерапевти за методом символдрами Тетяну Долю.

Тетяна Доля

Вона розповіла, що такий перехід суттєво впливає на психіку, концентрацію та втомлюваність дітей.

«Перехід зі звичної першої зміни на другу (і навпаки) – це не просто зміна розкладу. Для дитини це серйозна перебудова всього життєвого ритму, яка зачіпає як фізіологію, так і психологію», – каже Тетяна.

З її слів, основний удар припадає на циркадні ритми – наш внутрішній біологічний годинник, який регулює цикли сну, бадьорості, вироблення гормонів та піки когнітивної активності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У дитини болить голова після школи: п’ять неочевидних причин

Втомлюваність дитини

Психологиня пояснює, що перший і найочевидніший наслідок – втомлюваність:

«Коли дитина звикла прокидатися о 7 ранку і бути активною в першій половині дня, її організм налаштований на поступове зниження активності після обіду. Навчання в другу зміну змушує мозок працювати на повну потужність саме в той час, коли біологічний годинник вже готується до відпочинку».

Концентрація та засвоєння інформації

За словами Тетяни Долі, пік природної мозкової активності у більшості дітей припадає на 9-12 годину ранку. У другу зміну найскладніші предмети часто ставлять на 15-16 годину, коли рівень концентрації природно знижується. Дитині доводиться докладати значно більше зусиль, щоб засвоїти той самий обсяг інформації, що й вранці. Як наслідок – матеріал запам'ятовується гірше, а на домашні завдання йде більше часу.

Вплив на психіку

Десинхронізація внутрішніх ритмів і зовнішніх вимог викликає стрес. Дитина може відчувати розгубленість, тривожність, їй важче контролювати емоції.

Які зміни у поведінці можуть виникнути?

Психологиня зауважує:

«Поведінкові зміни – це зовнішній прояв внутрішнього дискомфорту дитини. Це не "погана поведінка", а сигнал про те, що їй важко».

Найчастіше спостерігаються:

  • Дратівливість і примхливість – втомлена дитина має значно нижчий поріг емоційної стійкості. Сльози, спалахи гніву або образа на дрібниці стають частішими.
  • Проблеми зі сном – найпоширеніша проблема. Після інтенсивної розумової та соціальної активності до пізнього вечора нервова система залишається збудженою. Дитині важко «вимкнутися» і заснути, що призводить до недосипання і посилює денну втому.
  • Апатія та зниження мотивації – ранкові години при навчанні в другу зміну часто стають «пустими». Без чіткої структури дитина може проводити їх за гаджетами, що не додає енергії.
  • Соціальна дезадаптація – розклад дитини перестає збігатися з розкладом друзів, які навчаються в іншу зміну, або з графіком роботи батьків. Це може призводити до почуття ізоляції та самотності.

Як допомогти дитині адаптуватися до нового режиму?

Адаптаційний період може тривати від 2 до 4 тижнів. Як каже Тетяна Доля, завдання батьків — максимально підтримати дитину і допомогти її біологічному годиннику перебудуватися.

  • Створюйте чіткий режим дня – це найголовніше. Перша половина дня не повинна бути хаотичною. Сплануйте її: підйом в один і той самий час (не пізніше 9:00), сніданок, прогулянка на свіжому повітрі, час на виконання частини домашніх завдань, читання. Ранкове сонячне світло допомагає синхронізувати циркадні ритми.
  • Забезпечте «ритуал відходу дитини до сну». Психологиня радить вимикати всі гаджети за годину до сну. Налаштуватись на сон допоможе тепла ванна, масаж стоп, спинки, поглажування ручок, спокійне читання, тиха розмова. Кімната має бути добре провітреною, темною і тихою. Важливим є стабільний час відбою, навіть на вихідних.
  • Правильно розподіляйте навантаження. Найскладніші письмові завдання краще робити вранці, коли голова ще свіжа. Після школи варто залишити легші усні предмети.
  • Слідкуйте за фізичною активністю. Ранкова зарядка або прогулянка допоможуть «розбудити» організм. Активні ігри краще планувати не пізніше, ніж за 2-3 години до сну.
  • Проявляйте терпіння та емоційну підтримку. Обговорюйте з дитиною її почуття. Визнайте, що їй може бути важко, і запевніть, що ви разом впораєтеся. Не сваріть за втому чи поганий настрій, а спробуйте знайти їхню причину і допомогти.

Підсумовуючи, Тетяна Доля зазначає, що перехід між змінами — це виклик для дитячого організму. Однак за умови правильної організації режиму та чуйного ставлення батьків, дитина може успішно адаптуватися, мінімізувавши негативні наслідки для здоров'я та навчання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: