Не поховальна крипта, а гігантська піч: у київському храмі ХІХ ст. знайшли «калориферну» систему опалення (фото)

Склепіння, яке розташоване у храмі Успіння Богородиці Пирогощої, прямо під сучасними сходами, може бути гігантською «калориферною» піччю. Майже напевне, що так і є.

Про це йдеться на фейсбук-сторінці Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ».

Раніше дослідники припустили, що у підвалі могла бути поховальна крипта, адже під храмом, і біля нього, поховали немало відомих людей, зокрема й видатного  архітектора Івана Григоровича-Барського. Проте днями під час повторного обстеження архітектор-реставратор Анатолій Ізотов про підземну споруду, яку археологи ідентифікували як підвал дзвіниці 19 століття, майже відразу сказав, що вона схожа на величезну піч, від якої відходять жарові канали. 

Проаналізувавши європейську традицію опалювати великі храми у 19 столітті, дослідники з'ясували, що у XIX столітті в Європі вперше почали намагатися системно опалювати великі кам’яні храми, бо до того люди просто мерзли. Тоді з’явилася система повітряного опалення (ще її називають «калориферною»).

Ось як вона працювала:

• У підвалі храму будували величезну піч, яку топили вугіллям або деревом.
• Гаряче повітря утворювалось у спеціальній «камері нагріву». Від печі, під підлогою, йшли цегляні або металеві повітропроводи.
• Гаряче повітря подавалося під підлогу храму, а далі виходило через решітки у підлозі чи стінах.
• Холодне повітря затягувалося назад у піч (природна циркуляція або за допомогою вентиляторів, які вже з’явилися в XIX ст.).
• Таким чином створювався своєрідний «обігрівальний цикл».
• Під підлогою собору прокладали справжні «тунелі» для гарячого повітря.
• У великих храмах іноді будували кілька печей у різних частинах.
• У підлозі ставили декоративні чавунні решітки (їх можна побачити й сьогодні у багатьох європейських соборах).

«Чи мали інші київські храми подібні системи обігріву, ми не знаємо – значну їх кількість зруйнували радянські варвари, але от у, також зруйнованій, церкві Успіння Богородиці Пирогощої, майже напевно, була ця чудова система опалення», – йдеться в дописі.

Питання потребує подальших досліджень.

При відбудові храму частково музеєфікували старі фундаменти і склепіння, а ліворуч від входу поставили великий камінь із написом. Але то зовсім не камінь – то металева конструкція, замаскована під камінь. З іншого боку конструкції дверцята, які ніхто не бачить, або не звертає уваги на них.

«Вони законсервовані, і ніхто зараз не може сказати, що за ними. Нагадує казку про Буратіно, із дверцятами, за намальованим на полотні вогнищем у хижці батька Карла. Ми точно знаємо, що за дверцятами не театр. А що? Чому їх закрили на десятки років і законсервували. Можемо припустити, що там хідник під піч», – припускають дослідники.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Замок, де досі стогнуть душі: біля Волині людей лякають моторошні звуки
• У Нововолинську під землею знайшли колону з минулого (відео) 
• В руїнах замку неподалік Луцька заховані скарби князів Чорторийських і таємна бібліотека єзуїтів (фото) 
• Шокуюча версія про печери Лаври: чому перші ченці жили під землею (відео)