«Чого ми тільки вже не вичворяли на цій кухні», або Як подружжя з Волині стало кухарями волинської «сотки»
Пан Олександр на псевдо «Соловей» і пані Олена на псевдо «Фурія». Вони подружжя і разом служать на посадах кухарів у 2 механізованому батальйоні 100 омбр.
До лав ЗСУ теж стали разом – 13 серпня 2023 року, – розповіли у волинській «сотці».
«Надумали, взяли валізи і приїхали на Схід. Тоді «сотка» була ще бригадою ТрО, воювала в Серебрянському лісі на Лиманському напрямку. Згодом був Покровський напрямок, тепер – Торецький», – розповідає Олександр.
До мобілізації подружня пара жила у Ковелі, що на Волині. Пан Олександр працював водієм-далекобійником. А його дружина була власницею магазину «Свіжина», що торгував свіжим м’ясом.
«Бізнес закрила протягом трьох днів. А зараз уже і не дуже уявляю себе у тому колишньому цивільному житті», – зізнається пані Олена.
У творчо-кулінарному арсеналі кухарів 2 мехбату – десятки найрізноманітніших страв:
«Чого ми тільки вже не вичворяли на цій кухні! – усміхаючись розповідає «Фурія». – І фарширована качка була, і фарширована риба. Найрізноманітніші салати, піци, пиріжки, деруни… Та чи не найбільше бойові побратими й посестри люблять гОлубці за нашим фірмовим волинським рецептом – здається, залюбки споживали б цю страву чи не щодня!»
Траплялося, що батальйонним кухарям – уп’ятьох – доводилося одночасно нагодувати 450 людей!
«За понад два роки у війську Ваша віра в Перемогу не похитнулася?» – несподівано і доволі провокаційно запитуємо ми наостанок.
«Аніскілечки!» – в один голос вигукують Олександр та Олена.
«Тільки Перемога! Ми, українці, боронимо своє – і задню вмикати не збираємося!»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.