«На свято повернувся в домовині»: на Волині провели в останню путь воїна Михайла Беня
Довгою та болісною була дорога додому для Михайла Прокоповича Беня з села Навіз. Довгі місяці рідні чекали бодай якоїсь звістки з фронту. Сподівалися на диво, але отримали найстрашніше повідомлення – їхній чоловік, батько та дідусь загинув на Донеччині.
Про це йдеться на сайті Рожищенської міської ради.
55-річний Михайло Прокопович понад десять місяців вважався безвісти зниклим. Лише нещодавно стало відомо: він загинув 23 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Побєда Покровського району Донецької області.
У рідному селі Михайла знали як щиру й добру людину. Завідувачка клубу місцевого будинку культури Тамара Клімович розповіла, що загиблий мав музичну освіту, грав на трубі й разом з однодумцями часто радував односельців музикою та піснею – і в будні, і у свята. Колядки, весільні співи чи просто вечірні зібрання – там, де линула музика там був Прокопович, там завжди було затишно.
У Навозі він народився й виріс, тут одружився на односельчанці Галині та збудував власну хату. Разом з дружиною виховали двійко дітей – доньку Олену та сина Якова. Бог подарував йому ще й трьох онуків, яких він любив понад усе. Малеча обожнювала слухати його оповідки та проводити час поруч із дідусем.
Але саме в час, коли мав би тішитися родинним теплом і заслуженим спокоєм, Михайлове життя круто змінила війна. Його мобілізували на великодні свята. І сьогодні, через довгі місяці, він повернувся додому – у день свята Різдва Пресвятої Богородиці. Повернувся вже в домовині...
8 вересня Рожищенська громада зібралася, аби провести воїна в останню путь. Біля пам’ятного знаку Борцям за волю та незалежність України відслужили панахиду.
«Життя наших воїнів – безцінне. Для нас – це приклад і жертва. А для ворога - лише ціна кулі... Пам'ятаймо Героїв!» – у своїй щирій промові, звертаючись до присутніх, підкреслив настоятель храму Архістратига Михаїла отець Микола Царик.
Сотні людей вийшли на вулиці, аби віддати шану Герою. Від Соколя до Навоза дорогу встелили живими квітами. У Соколі простягнули 34-метровий державний прапор, а обабіч шляху люди стояли з синьо-жовтими стягами, схиляючи голови перед тим, хто віддав життя за Україну.
«Він був людиною, про яку ніхто не скаже зла. Прокопович заслужив на добру пам’ять, бо все життя працював і жив для людей», – згадують односельці.
Під звуки траурного маршу воїна провели до місця вічного спочинку. Пролунав військовий салют. Побратими схилили коліна, а дружині Михайла вручили Державний прапор України – символ того, що він загинув за свободу рідної землі.
Сльози, квіти, молитви та слова вдячності – таким було прощання з Михайлом Бенем.
Він залишив по собі родину, яка пишається ним, і громаду, яка зберігатиме пам’ять про свого односельця. Тепер його ім’я вписане у велику історію боротьби за незалежність України.
Редакція сайту новин Волині «Конкурент» висловлює співчуття рідним і близьким.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.