Що не так із мільйонним ремонтом кінотеатру «Батьківщина» у Луцьку

У Луцьку вже не один рік розвалювалась будівля колишнього кінотеатру «Батьківщина». Проте у мерії знайшли ґрант й виграли його. Тепер із занедбаної будівлі зробили бізнес-простір. Залучили кошти від ЄС, а ще частину – з міського бюджету. На перший погляд, чудова історія: відновили занедбану будівлю, проте тут є нюанс.

Про це розповідає представник Громадянського руху «СВІДОМІ» Андрій Лучик у своєму телеграм-каналі.

«Коли проєкт стартував, міський голова озвучував бюджет: 1 мільйон євро. З них 800 тисяч – грант, 200 тисяч – кошти Луцької громади. Це менш як 10 мільйонів гривень. Але у фіналі маємо зовсім іншу цифру: донори дали 35,2 млн грн, а з бюджету громади додали ще 34,5 млн. Втричі більше від початково запланованого», – йдеться у дописі.

Що не так із тендерами?

Окрім того, є запитання й щодо проведення тендерів на ремонтні роботи у будівлі, на яких наголошує представник Громадянського руху «СВІДОМІ» Валентин Хаймик. З його слів, тендерів провели аж чотири: на 50 млн грн, на 11 млн грн, на 7 млн грн і на 4 млн грн. «І що цікаво – три останні були без будь-якої конкуренції й договір укладався з тою самою компанією. Чому так? Питання знову ж таки риторичне», – пише Хаймик.

Щобільше, під час пленарного засідання сесії міськради у середу, 27 серпня, поцікавились, чи приміщення вже здали в експлуатацію і чи все добре з цим, оскільки, згідно з законодавством, використовувати не введені обʼєкти в експлуатацію заборонено. Тоді запевнили депутатів, що із цим питанням нібито усе гаразд. Натомість Валентин Хаймик каже таке:

«Запевнили, що все гаразд (відкриття ж на носі). Але, на мій подив, я не знайшов в реєстрі документів, які б підтвердили, що обʼєкт зданий в експлуатацію. Чому так ? І чому варто так поспішати офіційно відкривати обʼєкт, який не зданий в експлуатацію? Питання теж риторичне», – наголошує Хаймик.

Чому проєкт із близько 7 млн здорожчав аж до понад 30 млн?

Представник Громадянського руху «СВІДОМІ» Михайло Наход каже, коли керівництву міста ставили запитання щодо здорожчання проєкту реконструкції колишнього кінотеатру, той нескромно відповідав, що ремонтували, як-то кажуть, на широку ногу.

«І коли минулої середи на сесії депутати ставили питання щодо завершення проєкту реконструкції та його фінального кошторису, від керівництва міста дуже не скромно звучали слова, що меблі закупили не з шкірозамінника, а з натуральної шкіри, а дашки зробили не з металу, а гартованого скла. Ось тому і так дорого вийшло, бо захотілося комусь зробити «дорого» і «по багатому», – пише на своїй сторінці Михайло Наход.

Він додає: зараз варто бути скромнішими в ремонті таких приміщень, а грошей більше спрямовувати на військо. Наход зауважує, що родинам військових та волонтерам дуже важко зібрати навіть декілька тисяч для наших захисників.

Помпезне відкриття!

Крім того, Наход підкреслив, мовляв, «вишенькою на тортику» цього проєкту став кошторис урочистого відкриття бізнес-простору, тобто бенкету та прийому гостей. За його даними, на це з бюджету запланували витратити аж 272 тис.

«Якщо подивитися на подібні, але менші простори для ділових подій, які у Луцьку відкрив сам бізнес, то виглядають вони значно скромніше. Тому що бізнес вміє рахувати свої гроші. А в цьому випадку гроші не свої, а донорів та бюджету громади, тому і виходить, що їх і не шкода витрачати мерії. Ну а «вишенькою на тортику» цього проєкт став кошторис самого відкриття бізнес-простору, тобто бенкету та прийому гостей. На це з бюджету громади запланували витратити аж 272 тис. грн. І тут коментарі зайві», – пише Михайло Наход.

То кінотеатр не треба було ремонтувати?

Андрій Лучик вважає, що залучати ґранти та інвестиції у громаду, навіть якщо це бізнес-простір, навіть якщо він себе не окупить – дуже добре.

«Раз вже гроші громади вклали, то, гадаю, простір мав би мати соціальний компонент: доступна оренда, можливість для культурних і громадських проєктів. Але заробляти у цьому конкретному випадку, як на мене, недоречно», – пише Лучик.

Нагадаємо, що масштабна реконструкція колишнього кінотеатру в бізнес-простір почалася влітку минулого року. На реалізацію проєкту передбачили 42 млн грн (34 млн гривень міжнародного гранту і 8 млн – частка міста).

Згідно з проєктом, майданчик має стати платформою для комунікації місцевого та релокованого бізнесів між собою, з партнерами та владою. Тут проводитимуть навчання для підприємців, відбуватиметься обмін знаннями та досвідом, налагодження взаємодії та зв’язків, пошук партнерів та клієнтів.

Разом з тим ще під час проведення закупівельних процедур до реконструкції у журналістів виникли запитання. Мовляв, у фарбу, теплоізоляцію і монітори «зашили» 15-25% маржі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• На місці згорілого кафе «Кришталь» у Луцьку зведуть бізнес-центр із квартирами (фото)
• У приміщенні луцького готелю «Світязь» з’явиться офісний центр і підсанкційна компанія