Де неподалік від Волині розташована брила, яку диявол хотів скинути на монастир
Чимало локацій неподалік від Волині оповиті міфами та легендами. Одна з них – Підкамінь, родзинкою якого є величезна скеля з вапняку, яку пов'язують з дияволом.
Вона також має назву Чортів камінь. І є частинка коралового рифу, який був у давнину, пише «24 канал».
Яка легенда пов'язана з Підкаменем?
З самою скелею пов'язано чимало міфів і легенд, і ось одна з них, зафіксована у літописах підкамінського домініканського монастиря.
Згідно з нею, валун приволік диявол, адже прагнув зруйнувати монастир. Утім, брила виявилась для нього надто важкою, тому доводилось йому зупинятись кілька разів, щоб відпочити.
Щойно він спинився неподалік монастиря, про початок нового дня сповістив півень своїм співом. Це і змусило диявола втекти, покинувши камінь. Так, брила і донині стоїть, притягуючи до себе людей.
Утім, ця каменюка могла і не достояти до наших часів. А все тому, що у XIX столітті місцеві мешканці почали його розбивати, щоб закривати особисті потреби.
Врятувати пам'ятку вдалось зусиллями Домініка Бабіцького, настоятеля монастиря. Він став тим, кому вдалось добитись того, щоб пам'ятку більше не руйнували.
Що відомо про скелю?
Локація Чортового каменя – село Підкамені Бродівського району, що на Львівщині.
У висоту вона сягає 17 метрів, а в ширину – 8-10 метрів. Варто знати, що в дохристиянські часи скелю використовували під час проведення ритуальних обрядів.
А ще довкола неї розташований старовинний цвинтар. На ньому можна побачити хрести козацького типу.
Згідно з даними деяких учених, цей цвинтар належить до періоду Хмельниччини. Підозрюють, тут можуть бути поховання козаків, котрі загинули в одній із битв. На жаль, на хрестах практично стерлися епітафії. Можна розібрати лише на одному з них, що поховання датується початком XVIII століття.
Цвинтар тут з'явився невипадково. Чортів камінь традиційно був святилищем. А ще поблизу нього стояла дерев'яна церква у XVII – XVIII століттях. Утім, на жаль, вона не встояла проти вогню.
Згідно з іншими припущеннями, ми говоримо не про козацьке, а прицерковне парафіяльне кладовище.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.