За 230 км від Луцька – містичне озеро-примара, що з'являється з-під землі раз на 10 років
Озеро з’являється просто з-під землі на місці звичайної долини. Місцеві мешканці стверджують, що це явище повторюється раз у 10 років. Природознавці називають його помилкою меліорації, але це не остаточна версія…
Тож звідки береться озеро, яка його історія і чи існує логічне пояснення містичному явищу – розбиралися журналісти Городок.City.
Раз у десять років поблизу села Веселець з’являється водойма. Вона розливається майже на три кілометри. В озері заводиться рідкісна риба. До води злітаються птахи, не характерні для Хмельниччини. А потім водойма зникає... Місцеві мешканці давно спостерігають за цим явищем, тож, коли озеро зникає, ніхто й не дивується.
Трішки історії
На топографічних картах Російської імперії та СРСР цю місцевість з озером відмічено. Заболочену низовину з невеликою водоймою позначено як складову басейну річки Сквила (правої притоки р. Смотрич).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За 150 км від Луцька у життєдайному озері втопився чаклун – його стогін досі чути у туманні дні (фото)
У 70-х роках минулого століття почалося масове осушення перезволожених сільгоспземель. Багато коштів тоді виділяла радянська влада для відведення надлишкової вологи із полів. У той час студентські «меліоративні» загони з’явилися і під Весельцем. Позаяк осушення тут було дуже доречним. Ціна питання — сотні гектарів родючих чорноземних ґрунтів на рівній місцевості.
До речі, у нашому Городоцькому краї від меліорації добряче потерпіли малі річки.
Згодом дренажний канал (2,8 км) замулився і поволі втратив своє первісне призначення. До того ж, настали посушливі роки, отже, зменшився і приток води.
Розмір озера поступово зменшувався.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чупакабра повернулась: неподалік Волині невідома істота знищила поголівʼя курей (фото)
У чому таємниця озера?
Як зауважує місцевий краєзнавець Олександр Кльоц, розгадка ховається у зовнішній та внутрішній будові ландшафту озера-«примари» та геохронології місцевості.
І сьогодні основним джерелом живлення озера є атмосферні опади. А ґрунтоутворюючі породи — товстий шар глини неогенового періоду (почався 25 — закінчився 3,5 млн років тому) — не дозволяють поверхневим водам мігрувати у підземні горизонти і є надійною ізоляцією.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мертві сиділи, як живі: за 140 км від Луцька – магічне урочище, де здійснюються бажання (відео)
До речі, за визначенням ґрунтознавців, такі глини залягають тільки на не зачеплених водною ерозією плоско-опуклих вододільних рівнинах — так званих заплавах. Вони є фрагментами долин доісторичних річок. Їх русла пролягали услід за Сарматським морем, що відступало на південний схід.
Такі зміни були викликані утворенням гірської системи Карпат та формуванням Подільської височини. На місці моря виникла спочатку гігантська заболочена місцевість, а потім, із тривалим процесом підняття Подільської плити, почалося формування пересіченого рельєфу краю. Ось такий фрагмент древньої реліктової долини перед нами — Веселецька котловина з осколком рифу (товтра).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- За 200 км від Луцька на Великдень церква пішла під землю, бо дівчина взула черевики з хліба
- Чортова каменюка летіла на Почаївську лавру: за 140 км від Луцька – містична зона (фото)
- На Волині є озеро, в якому бояться купатися: появу потопельника віщують аномальні крики