Якими були справжні сорочки на Волині: несподівані факти (фото)

Четвер, 15 травня 2025, 14:18

З-поміж інших українських регіонів волинський стиль упізнаваний за кількома найвідомішими ознаками.

Здавна волинська вишивка славилася своїми геометричними візерунками, чіткими й нескладними за композицією. Цей старовинний одяг вирізняється тим, що більшість вишиванок у цьому краї викроювалися ножем, а коміри в таких убраннях були викладними, пише вишиванка.net. Вони прищіплювалися запонками (по-тодішньому — шпонками, що відомі ще з козацької доби) з олова зі скельцем або ж «жичками» — вовняними смужками червоного або зеленого кольору.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День вишиванки: волиняни зачарували мережу своїми вбраннями (фото)

Крій чоловічих і жіночих сорочок принципово не відрізнявся, однак за нанесенням орнаменту можна було ідентифікувати молодих хлопців — власників вишитого вбрання: їхні сорочки розшиті на комірі, пазусі та чохлах.

Жіночі ж сорочки були довшими, ніж у чоловіків: по кісточки. Розшивалися вставки, рукави, іноді комір та пазуха. Для цього використовували переважно червоні нитки з вкрапленнями чорних барв. А чого варті самі лишень назви, подекуди романтичні, подекуди екзотичні: «хмелик», «хрести гречкою», «безконечник», «кукурузка», «огірочки на дві половинки», «кошички», «баранячі роги», «сокирки», «копита», «сливочки», «дубове листя», «рутка», «очка», «ягідки», «цимбали», «звізди».

І сьогодні волинські майстрині-рукодільниці полюбляють називати власні творіння, переосмислюючи давні назви або ж створюючи авторські.

У цій частині України жіночі сорочки щільно призбирують навколо шиї, оздоблюють аксесуарами. Чоловічий гардероб більш стриманий щодо прикрас. У регіоні існує традиція прикрашати сорочки візерунковим ткацтвом. Під його впливом утворилася техніка шитва, що зветься занизуванням. Воно полягає в тому, що вишивальна нитка протягується через усю довжину орнаменту, як у шві «вперед голку». Згідно з орнаментом, вишивається горизонтальними паралельними стібками справа наліво до кінця ряду, а відтак у зворотному напрямку.

Популярну червону або насичену вишневу барву тут зазвичай відтіняють синім або чорним кольором. Геометричні або рослинні орнаменти часто прикрашають всю площу рукава — «так багатше», скажуть вам місцеві рукотворниці.

Краса волинської вишивки захоплювала видатну українку, вихідця цього краю — письменницю Лесю Українку. Мало хто знає, та ще в 6 років вона сама навчилася шити й вишивати, а відтак взяла мережити сорочку своєму татові. В дитинстві, у селі Колодяжному, вона залюбки носила народні строї, вишиванки.

Цю любов розділяла й мати поетки Олена Пчілка. Вона першою в Україні видала альбом орнаментів вишивки Полісся, що побачив світ у 1877 році.

Як бачимо, волинська вишивка має свою особливу душу, давні традиції й сучасне переосмислення.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: