Що відчувають військові на передовій і чому цивільні не розуміють їх: пояснення ветерана (відео)
Що відчувають військові на передовій і чому цей досвід важко пояснити цивільним – про це говорили консультантка з військової психології Ірина Костюк та ветеран російсько-української війни Євген Сивопляс у новому випуску соціального проєкту «Наші вдома» на телеканалі «Конкурент TV».
Нагадаємо, «Наші вдома» – спільний проєкт телеканалу, Фонду підтримки ветеранів «Свідомі» та громадської організації «Зруш скелю».
«Поширеною є думка, ніби цивільні не здатні зрозуміти, що таке – бути воїном, бо вони не мають досвіду участі в бойових діях і перебування в армійській структурі, а словами його передати неможливо», – зауважила Ірина.
Вона також поцікавилась у ветерана Євгена Сивопляса, що насправді відчувають військові на передовій, чого ніяк не зрозуміти українцям в тилу.
«По-перше, це голод, холод, спрага, втома, зневоднення – особливо влітку. Не можна взяти з собою багато води, і доходячи навіть до своїх позицій, половину цієї води треба вже буде віддати пораненим, які будуть виходити, бо вони будуть зневоднені... Прийшовши на позиції, вже половина нема цієї води, і далі через деякий час вже починається в самого спрага», – розповів захисник.
Крім того, військові несуть на собі чималу вагу спорядження та зброї.
«Якщо ми виходили на штурмові дії, то маса всього могла досягати 50 кг. А зараз через FPV-дрони майже неможливо рухатися технікою, вона не може підвести і потрібно, наприклад, рухатися вночі долаючи 4-5 кілометрів... Просто навіть до позиції важко дійти – потрібна гарна фізична підготовка, тому між бойовими виходами постійно потрібно тренуватись та підвищувати витривалість», – наголосив Євген Сивопляс.
Євген СивоплясЗі слів Євгена, воювати дуже складно піхотинцю, адже перебуваючи на позиціях, ворог буде постійно полювати на нього.
«Потрібно дбати про свою безпеку, бути уважним, якщо є в когось поранення, то змогти витягти побратима. м\Маючи свою вагу спорядження, треба ще витягнути побратима, який так само буде знаходитися в броні, і після того, як витягнув, повернутись і далі продовжувати тримати позиції. Тобто виходить, що у військового немає меж – він постійно може долати нові виклики, нові навантаження і взагалі буде постійно розширятись планка обмежень до себе. В цей момент військовий може відчувати себе навіть супергероєм, дивуючись як я це можу, як я можу стільки днів поспіль, не спавши, бути втомленим, але ще виконувати бойові завдання», – пояснив Євген.
Нагадаємо, у попередніх випусках «Наші вдома» йшлося про те, як коректно називати військових з травмами та інвалідністю, а також про те, що у половині медзакладів Луцька лікарі дозволяють вживати алкоголь військовим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.