До спраги, голоду і холоду не звикнеш ніколи, – бійці батальйону «Гайдамаки» (відео)

Командири позицій 517 ОБТРО «Гайдамаки», молодші сержанти Дмитро, на позивний «Фартовий», та Ілля, на позивний «Муромець», поділилися своєю історією вступу до лав оборонців та розповіли про життя на передовій.

Про це вони спілкувалися з ведучим програми «Прайм-тайм» Євгеном Мікояном на телеканалі «Конкурент TV».

«Наша військова історія почалася з благодійної організації «Безпека Волині», керівником якої був «Малиш». Саме з ним почалася наша військова історія. З початку повномасштабного вторгнення ми вступили до батальйону оперативного реагування міста Луцьк, там ми навчалися та тренувалися, набували навичок. І згодом, коли «Малиш» перейшов у батальйон «Гайдамаки», ми захотіли до нього», – згадує Дмитро.

Перший вихід на позицію військові згадують як момент, наповнений адреналіном.

«Просто біжиш. Знаєш, що потрібно якнайшвидше пересуватися, бо дуже багато відкритих ділянок. Ми з другом завжди були веселі, навіть жартували під час пробіжок», – розповідає Ілля.

Одним із головних факторів підтримки морального духу для бійців залишається гумор, побратими та музика.

«Має бути нотка гумору завжди. Жартуємо, розповідаємо смішні історії. Іноді слухаємо музику, якщо є заряджений телефон. А загалом – головне, що маємо один одного», – зазначив Дмитро.

Проте умови на позиціях – суворі. Особливо складно в зруйнованих населених пунктах, таких як Вовчанськ.

«Спимо на бетоні, холод, сквозняки. Робимо укриття з усього, що під руку трапиться. Посилки з дому з пінопластом – це як скарб. З нього робили хоча б якесь ліжко», – поділився Ілля.

Попри складнощі, військові знаходять сили триматися й мріяти про прості речі.

«Ми дуже любили говорити про їжу. Напевно, 80% наших розмов – це як випити цілу кружку води чи з’їсти щось солоденьке», – з усмішкою додає Дмитро.

Більше – у відео:

Нагадаємо: командир аеророзвідки 517-го окремого батальйону ТРО «Гайдамаки» Денис з позивним «Сова» розповів: зараз, на його думку, люди змінили ставлення до військових. Мовляв, на початку повномасштабного вторгнення військових називали героями, а зараз їх бояться. Саме тому, зізнався чоловік, він не носить форму, коли приїжджає додому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Нас називали героями, а зараз бояться, – воїн батальйону спецпризначення «Гайдамаки» (відео)
• «Я став залежним від ризику», – боєць ІІІ штурмової про агресію та «бойовий розум» військових (відео)
• «Тут танцюють, а побратими стікають кров'ю... Мозок зламується», – ветеран з Луцька про веселощі в тилу (відео)