Як давні римляни ухилялися від сплати податків: історики дізналися про хитрі схеми

Ухилення від сплати податків в багатьох країнах розглядається, як достатньо тяжкий злочин. Коли це явище набуває системного характеру, воно справді стає дуже небезпечною проблемою для держави.

Цікаво, що хитрі схеми обходу податкових зобов’язань не є чимось аж надто сучасним. Ще у Давньому Римі люди вигадували складні "схематози", аби приховати від держави свої сестерції.

У середині XX століття в Юдейській пустелі знайшли сувій з папіруса, зміст якого вдалося розшифрувати лише нещодавно дослідникам із Віденського археологічного інституту. Це виявився підготовчий аркуш прокурора та нашвидкуруч складений протокол судового засідання у справі про ухилення від сплати податків. 

Згідно документу, двоє мешканців віддалених римських провінцій Юдея та Аравія (приблизно відповідає сучасним Ізраїлю та Йорданії) були звинувачені у цілій купі економічних злочинів – від банального бандитизму до махінацій при продажі рабів. Події розгорталися за часів правління Адріана приблизно у 130 р. н. е.

Як слідує з документу, чоловік на ім’я Саулос, мешканець провінції Юдея, організував фіктивний продаж кількох рабів чоловіку на ім’я Хереас, який жив у сусідній провінції Аравія. 

Згідно тодішніх римських законів, при продажі рабів до іншої провінції вони номінально виключалися з активів продавця. Але раби Саулоса не були відправлені покупцю, а так і залишилися в Юдеї. У свою чергу покупець Хереас не став декларувати нову "власність" у своїй провінції Аравія. 

"Таким чином, на папері раби зникли в Юдеї, але так і не прибули до Аравії, ставши невидимими для римських адміністраторів. Відтепер усіх податків на цих рабів можна було б уникнути", — пояснила Анна Долганова, фахівець із Римської імперії в Австрійському археологічному інституті, яка розшифрувала сувій.

Щоб приховати незаконність своїх дій, учасники схеми також підробили векселі та інші документи. 

Для істориків цей сувій був вельми цікавим через те, що в ньому міститься багато інформації про те, як працювала давньоримська судова система. За словами Долганової, найбільше її здивував професіоналізм римських прокурорів. Вони використовували спритні риторичні стратегії, гідні Цицерона, і продемонстрували чудове володіння римськими правовими термінами та поняттями. 

"Це край Римської імперії, і ми бачимо практикуючих юристів високого рівня, які знаються на римському праві", — сказала доктор Долганова.

На жаль, у папірусі не зазначено, який же вирок було винесено у справі. Але, найімовірніше, через сукупність злочинів на них чекала смертна кара: у кращому випадку обезголовлення, в гіршому – публічне згодовування леопардам на арені.