Як адаптуватися до служби у війську: поради ветерана ІІІ штурмової (відео)

Як мобілізовані адаптовуються до служби у війську та які труднощі виникають – говорили консультантка з військової психології Ірина Костюк та ветеран російсько-української війни Євген Сивопляс у новому випуску соціального проєкту «Наші вдома» на телеканалі «Конкурент TV».

Нагадаємо, «Наші вдома» – спільний проєкт телеканалу, Фонду підтримки ветеранів «Свідомі» та громадської організації «Зруш скелю».

«Є невидимі наслідки війни, які не одразу помітні та відчутні. Через постійні загрози кожен із нас хвилями відчуває нелегкі емоції: тривогу, неспокій, сум, розпач, роздратування, гнів та злість. Все це нормальна реакція організму та психіки на ненормальні події. Проте, близькі нам люди, які пішли до лав армії, щоб захищати країну, переживають значно глибші реакції, зокрема, бойовий стрес, а також відчувають негативні емоції, пов’язані із адаптацією до умов перебування», – розповіла Ірина Костюк.

Ірина Костюк

Що таке розлад адаптації?

Зі слів ведучої, розлад адаптації – це психічний розлад, який виникає внаслідок негативної реакції на стресори або навіть на нормальні життєві події. Симптоми включають тривогу, депресію, зміни настрою та інші проблеми з емоційним станом.

«Розлади адаптації особливо поширені серед військовослужбовців, оскільки вони часто стикаються зі значними змінами у своєму житті та середовищі.

Деякі люди можуть бути більш схильними до розвитку розладу адаптації після стресових подій - ризик збільшується у людей з депресією, тривалим стресом або психічними захворюваннями», – додала авторка проєкту. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Як пришвидшити одужання військового? Забрати крісло колісне і дати милиці», – ветеран з Луцька

Євген Сивопляс

Ветеран ІІІ штурмової Євген Сивопляс пригадав свої перші тижні у війську – чи важко було пристосуватися до нових правил життя і скільки часу знадобилося для цього.

«Було важко пристосуватися. Десь близько двох місяців взяло часу. Перший місяць, десь до трьох тижнів, я багато їв. Як була можливість щось з'їсти, я заїдав, заїдав... В мене таке було відчуття, а тоді Чернігів був в оточенні, і ми розуміли, що з харчами стає все важче... І в мене таке відчуття, що я маю наїстися заздалегідь, навіть не будучи голодним. Я якось не міг себе навіть зупинити, взагалі не міг то контролювати. Це був ось такий розлад. А десь вже через два місяці стабілізувалось і стало краще», – поділився спогадами від перших тижнів служби Євген.

А допомогло захиснику краще адаптуватися до умов у війську – читання історії України.

«Допомогло читати історію України і особливо XX сторіччя, подивитися, як воювали наші предки, коли в них не було держави, не було своєї зброї, свого виробництва, не було форми, не було нічого – і в цих умовах вони мали воювати, здобути собі зброю, здобути харчі, змогти їх заготовити, розпланувати... І коли зараз в нашій країні є грошове забезпечення, є бронежилети, шоломи, зброя, є багато чого... Порівнюючи цей досвід я ставив собі питання: «Чого я жаліюся?». Зараз кращі можливості, ніж тоді були і саме це усвідомлення допомагало не нити», – розповів Євген Сивопляс.

Локація зйомок – Veteran Hub Луцького національного технічного університету.

Як подолати розлади адаптації?

Шляхи подолання розладів адаптації в умовах війни полягають у проведенні психологічної реабілітації.

Важливо забезпечити людей необхідною підтримкою та розумінням, що допоможе їм пережити негативні емоції та подолати наслідки стресу. Одним з основних напрямів лікування розладу адаптації є психотерапія. Залежно від конкретної ситуації та ступеня тяжкості розладу можуть використовуватися різні підходи до психотерапії.

Одним із найбільш ефективних методів є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка спрямована на зміну негативних думок, що викликають стрес і тривогу.

Іншим методом є психодинамічна терапія, яка пов’язана із розумінням глибинних причин розладу адаптації та зі зміною внутрішнього світу людини. Цей підхід містить аналіз міжособистісних відносин, роботу зі сновидіннями та фантазіями. Серед іншого також практикують групову психотерапію, сімейну терапію чи арттерапію.

Нагадаємо, у попередньому випуску «Наші вдома» йшлося про те, як військовому вгамувати агресію та злість вдома та що робити дружині, коли чоловік-військовий агресує. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• «Я став залежним від ризику», – боєць ІІІ штурмової про агресію та «бойовий розум» військових (відео)
• «Тут танцюють, а побратими стікають кров'ю... Мозок зламується», – ветеран з Луцька про веселощі в тилу (відео)
• Продавці «торгуються» між собою, хто буде обслуговувати покупця з інвалідністю, – ветеран з Луцька