На Волині ухилянт не пішов у ТЦК через двох коней і худобу (відео)
Не прийшов по повістці, бо нема на кого залишити роботу в селі. Так розповів 55-річний волинянин. Чоловік вже отримав покарання, однак вироком залишились незадоволені прокурори й подались в апеляцію просити суворіше покарання.
Про це йдеться у сюжеті ТРК Аверс.
Схоже, що Ківерцівський районний суд Волині зламав систему. Більшість покарань, що отримують так звані ухилянти – це мінімум три роки позбавлення волі. Коли ж судили Миколу Перхуна за те, що не прийшов по бойовій повістці, зупинилися на шести місяцях арешту. Прокурори в такому рішенні вгледіли порушення та поскаржились до апеляції.
«Покарання у виді арешту може застосовуватися лише до військовослужбовців. Застосування покарання до інших категорій осіб не допускається», – вважає прокурорка Оксана Яковлева.
Крім того, прокурори просять присудити позбавлення волі, так би мовити, стандартне – у три роки.
– Ви визнаєте скаргу прокурора? – запитує суддя.
– Визнаю, – каже Микола Перхун.
– Прокурор вам просить три роки реального позбавлення волі, – уточнив суддя.
– Ну... не визнаю... – відповідає обвинувачений.
– Я так розумію свою винуватість ви визнали? – питає суддя.
– Так.
– Прокурор ставить питання лише про ваше покарання.
– Я 25 років тримаю коней, по людях працюю. Усе кинути: кури, коні. Повбивати і йти по закону, то я не знаю. Я сам живу уже 25 років. В 24 роки у мене померла матір. Мусив визнати вину, що зробиш. Винний, – розповідає пан Микола.
Чоловіку 55 ніколи проблем із законом не мав. Його прямо на суді питали про ймовірні підстави для відстрочки від мобілізації, бо чоловік не обізнаний в юридичних тонкощах та й прийшов без адвоката.
– У вас групи інвалідності немає?
– Ні, немає. У мене навіть ніколи сімейного лікаря не було, ніколи «тисячі Зеленського» не отримував, не мав закордонних паспортів. Ми працюємо на землі, по хатах від одного до другого, як той казав. Прості люди. Яка там інвалідність? На то треба купу грошей.
В останньому зверненні до суду чоловік був небагатослівним, просив судити за законом. Неочікувано для самого обвинуваченого колегія суддів шість місяців арешту замінила на три роки пробації.
Вже після суду пан Микола зізнається: усвідомлював найгірші наслідки своєї неявки, але переживав більше за худобу.
«Я тримав двоє коней 25 років. Тримаю, працюю і це все: собак, коней – все треба попродувати, потравити, повбивати і йти тоді, їхати, кинути хату. Я сам живу. Прийшов з армії в 1990-му, батька похоронив. Я прийшов – батько помер. Потім у 2000 мати померла. І що я повинен кинути все?» – розповідає Микола.
Чоловік каже: це не перша повістка, яку він отримував і не приходив.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.