Як святкували Великдень на Волині наші предки (відео)
Наближається Великдень, який цього року святкуватимуть 20 квітня. Українці завжди ретельно готувалися до свята і дотримувалися давніх традицій.
Про символізм свята і про те, яких великодніх традицій дотримувалися волиняни – «Суспільному» розповіла етнографиня Алла Дмитренко.
Що означає слово «Великдень» і звідки пішла назва?
Слово «Великдень» – великий день. Знаєте, українці взагалі вірять, що на великий день сходить нове сонце. Колись була традиція – відчиняти не тільки двері до хати, а навіть ворота відчиняти, щоб сонце не пройшло мимо. А для того, щоб воно все ж таки побачило, що його чекають, не можна було вимикати в великодню ніч світло. Бо велика ніч – ніч очікування дива. Народна назва українська – це Великдень. А вже Пасха – це суто церковна назва цього свята.
Алла ДмитренкоЗі слів пані Алли, особливо постилися в понеділок перед Великоднем.
«Казали, якщо постилися в понеділок батьки й сама дівчина, то дуже добре заміж вийде», – каже етнологиня.
Чистий четвер, Страсна п'ятниця, Великодня субота
Чистий четвер починався з того, що господиня прокидалася до сходу сонця, діставала хлібну діжку, в якій цілий рік пекли хліб. Тобто, жодного разу за рік не мили діжку. І тільки в Чистий четвер все треба було помити, в тому числі хлібну діжку. Після миття діжки її підв'язували крайкою чи якимось тканим рушником і ставили на найвищий стовпчик, на колодязі, в кого не було нічого вищого, — щоб діжа сповідалася сонцю. От коли вона посповідалася, вона готова до роботи на наступний рік.
В четвер треба було завершити прибирання. Вішали нові чисті рушники, завішували всю хату.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що станеться, якщо не помити вікна перед Великоднем
Як готували паску в давнину
«Часто питають, в який день пекти паску. Так я вам скажу, що вже в чистий четвер у багатьох селах печуть паску, поки не йдуть на страсті до церкви. В інших селах паски пекли в п'ятницю.
Колись моя учениця, тепер вже моя колега Світлана Чибирак записала у селі Гуща біля кордону Побужжя такий звичай, що в п'ятницю можна робити дві справи – пекти паски й садити капусту. Паску пекли в ночовках, як казали в нас в селі — дерев'яних ночовках. Паску розчиняли, накривали рушником чи полотном і зверху клали лозину, але цьогорічну лозину. А вже перед тим, як ставити в піч паску, закидали туди минулорічну посвячену вербу.
Волинська паска була така, як і повсюди в Україні. Батько ніс паску святити, клали її в портовину, яку закидали на плечі. Портовина – це така скатертина. І колись паску пекли одну, і, звісно, не білу, а чорну, тому що в нас, як ви розумієте, пшениця не дуже родить. І ту паску їли цілий тиждень до провід», – розповіла Алла Дмитренко.
Як оздоблювали паску?
Зі слів етнологині, паску оздоблювали якимись просто листочками та іншими візерунками з прісного тіста чи з того ж чистого. Тобто, нічого там особливого такого, не було ніяких білків, ніяких зайців, як сьогодні роблять.
«Що таке заєць? Я маю подругу зі Збаразького району. Тобто, це якраз вже ті села, які входили до складу, скажімо, Австро-Угорщини. І в них поширилася та німецька традиція пекти зайці. Зайці — це був атрибут бідних родин, як ми вже сьогодні знаємо. Тобто, це був фарш. Хто не міг запекти м'ясо — брали фарш, туди клали всередину яйце ціле. Їх називали зайцями. Вони не мали форми зайця, але їх чомусь називали зайцями. Паска була звичайна, вже більш декоровані були різні мазурки, баби, навіть сирні баби», – пояснила науковиця.
Давні рецепти пасок
«Я тільки запам'ятала давній рецепт, скажімо, це звичайний. До речі, казали, що без цукру робили паску. Пізніше вже тільки в хліб клали, але клали й в паску чорнушку. Це — така дуже запашна рослина. І оцей хліб, цю паску як розламаєш, в неї був неймовірний запах.
Минулого року напередодні Великодня читала в соцмережах рецепт родинної паски, якому 200 років. Рецепт: борошна стільки, яєць стільки, родзинок стільки, лимон і так далі. Мені дуже хотілося б знати, де то родичі тієї панянки, яка це опублікувала, брали родзинки, лимон?» – розповіла пані Алла.
Що колись люди клали у кошик і освячували?
Чого тільки не освячували. По-перше, м'ясні страви. Вони могли бути різними: і сало варене, і печене, і м'ясо. Хто на що спромігся.
Далі – це молочні продукти. Звісно, й паску і яйця клали. Далі клали сіль, ножа, щоб паску різати, бо гріх священний хліб різати неосвяченим. Також пшоно або мак. Сіль, в основному, використовувалася суто для споживання яєць. А мак і пшоно — воно дрібнесеньке і ним сипали біля порога, біля воріт, по двору, біля хати. Бо ми знаємо, що нечиста сила активізується в усі свята.
Клали також хрін. Хтось святив хрін потертий, але то вже більш пізніше. В основному святили хрін — довгий корінь. Для чого хрін, особливо на Поліссі? Довгий хрін асоціюється із плазунами, вужами, гадюками. Люди, які все літо практично проводять в лісі, починаючи від перших грибів і далі ягоди, вірували, якщо першим відкусити хрін, то за весь сезон не побачиш жодного вужа і гадюки. У багатьох селах нашого Полісся була ця традиція, найбільше я це фіксувала в Камінь-Каширському районі, але також і в колишньому Шацькому у селі Острів'я.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.