Росіяни вербують українських підлітків: як уберегти дитину
Під час повномасштабної війни росіяни використовують проти України всю можливу зброю. Ворожі спецслужби цинічно вербують навіть підлітків для вчинення злочинів у тилу. Їм пропонують незначну винагороду приблизно у 1000 доларів, схиляючи до шпигунства, підпалу військових автівок чи закладення вибухівок.
Про це пише ZAXID.NET.
Дитяча психіатриня, психотерапевтка Юліана Маслак розповіла, чому підлітки є вразливими і як цією вразливістю користується ворог.
«Підлітки є вразливою категорією через нестабільність емоцій та імпульсивність. Мозок підлітка ще розвивається, особливо ті ділянки, що відповідають за контроль імпульсів та аналіз наслідків. Вони легше піддаються ризиковій поведінці та впливу емоцій.
Також йдеться про пошук сенсу та ідентичності. Війна і загальний хаос можуть сприяти тому, що підлітки шукають своє місце у світі. Вербувальники часто дають їм «місію», що змушує їх відчувати себе важливими», – йдеться у дописі.
Не менш важливий, на її думку, вплив інформаційного середовища. Соціальні мережі, деструктивні Telegram-канали, TikTok – це простір, де підлітки черпають інформацію. Російські спецслужби використовують ці платформи для пропаганди та маніпуляцій.
«Це можуть бути і фінансові стимули. 1000 доларів – це невелика сума для дорослого, але для підлітка може виглядати як великий заробіток. Діти часто не розуміють, що за цим стоїть реальна небезпека. Через соціальну ізоляцію або конфлікти. Діти, які відчувають себе самотніми, відторгнутими або не мають підтримки в родині, частіше потрапляють під маніпулятивний вплив», – додає психологиня.
Ймовірно, що у переписках на підлітків чинять психологічний тиск, вдаючись до маніпуляцій. Це можуть бути маніпуляції через емоції. Вербувальники грають на емоціях підлітків, розповідаючи їм про «справедливу боротьбу», «героїчну місію», «відновлення справедливості».
«Психологічний тиск. Дітям можуть писати нібито «однолітки» вже виконують такі завдання. Вони нав'язують думку, що «ти боягуз, якщо не приєднаєшся», або «це найкращий спосіб допомогти країні».
Підкуп або шантаж. Крім грошей, можуть використовувати компрометуючі матеріали, отримані через соцмережі. Наприклад, дитину можуть змусити зробити щось незначне, а потім шантажувати, що розкажуть про це її батькам», – коментує Юліана Маслак.
Як запевняє психологиня, має значення і гейміфікація. Завдання можуть подаватися у формі гри: знайти координати, сфотографувати об’єкт, передати інформацію. Підлітки можуть не усвідомлювати реальні наслідки своїх дій.
«Батькам потрібно звертати увагу на різкі зміни в поведінці дітей. Дитина може стати відстороненою, замкнутою або, навпаки, надто емоційною. Придивитися до секретності у використанні гаджетів. Якщо підліток почав активно видаляти переписки, приховувати екран телефону або раптово змінив акаунти у соцмережах – це тривожний знак», – підкреслює вона.
Батьки повинні проаналізувати нові знайомства, про які дитина не говорить. Варто насторожитися, якщо дитина почала часто спілкуватися з незнайомцями в інтернеті, особливо якщо вони пропонують їй «цікаві завдання». Якщо дитина починає говорити про несправедливість, змову, підозрює всіх у брехні – варто дослідити, звідки вона черпає таку інформацію.
Додаткові гроші, які зʼявляються без пояснення, також можуть бути сигналом про небезпечні зв’язки.
«Як говорити з такою дитиною? Варто говорити без тиску та агресії. «Я бачу, що ти змінився. Я хвилююся за тебе, а не хочу контролювати». Ставити питання замість звинувачень: «Що тебе цікавить у цих каналах?» замість «Тобі не можна це дивитися!».Створіть довірливу атмосферу. Якщо дитина боїться осуду, вона не поділиться проблемами. Дайте їй відчуття безпеки: «Що б не сталося, ти завжди можеш звернутися до мене»», – коментує психологиня.
Можна залучити нейтрального дорослого. Якщо контакт із дитиною втрачено, допомогти може шкільний психолог, старший брат/сестра, родич, якому вона довіряє.
Варто навчити підлітка перевіряти джерела, пояснити, що кожен пост у соцмережах може бути фейковим або пропагандистським. Спільно аналізувати інформацію. Разом розбирати новини, показувати, як можна шукати підтвердження з інших джерел.
«Говоріть про маніпуляції. Розкажіть, як вербувальники можуть впливати на емоції, змушуючи когось приймати необдумані рішення. Навчіть дитину ставити запитання: «Чому це правда?», «Хто це сказав?», «Яка вигода цій людині?» Не приховуйте реальність, але не травмуйте деталями. Розмови мають бути адаптовані до віку. Маленьким дітям важливо пояснювати просто: «Є погані люди, які хочуть нам нашкодити, але наша армія нас захищає». Підліткам можна говорити про причини війни, політику та історію», – узагальнює вона.
Підліткам важливо відчувати свою значущість. Запропонуйте їм спосіб залучення: волонтерство, допомога в тилу, поширення правдивої інформації. Це може дати їм відчуття контролю над ситуацією.
Радить бути відкритими для їхніх емоцій. Не змушувати дитину відчувати, що вона повинна реагувати так само як ви. Якщо вона хоче жартувати, аби легше сприймати події, – це її спосіб адаптації.
Підтримуйте відчуття майбутнього. Навіть під час війни важливо говорити про плани, освіту, подорожі, мрії. Це допоможе дитині не втрачати відчуття сенсу життя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.