Як швидко знизити «високий ацетон» у дітей

Одна з найчастіших проблем, з якими стикаються дітки – ацетонемічний синдром (підвищення ацетону). Насправді «ацетон» в дітей – не хвороба, а ускладнення основного захворювання або ж такий стан організму, коли в крові підвищується рівень кетонових тіл. Ацетонемічний синдром розвивається тоді, коли організмові критично бракує енергії.

Про це розповіли на сайті медичної клініки Medsalt.

Кетонові тіла – що це і звідки беруться?

Кетонові тіла (КТ) – це продукти метаболізму, які синтезуються в печінці і в невеликій кількості в нормі є присутні в крові. Вони також є енергетичним джерелом для органів, як і глюкоза.

У разі, коли вуглеводний запас є недостатнім, КТ починають збільшено синтезуватись з жирів, проте утилізуються клітинами вони не так швидко. В такому випадку порушується баланс між синтезом та утилізацією, тому відбувається кетонемія/ацетонемія / кетоз або як кажуть батьки – «високий ацетон у дитини».

Існують спеціальні тест-смужки, за допомогою яких ми можемо визначити рівень кетонових тіл «ацетону» у сечі навіть в домашніх умовах. Проте ці смужки першочергово призначені для людей з цукровим діабетом, для їхнього контролю дієти та терапії.

Для дітей з високим рівнем ацетону (ацетонемічний синдромом) використання цих смужок буде помічником для оцінки адекватності наводнення. Тому якщо ці смужки показують високий рівень кетонових тіл - дитина недоотримує рідину і глюкозу.

Чому підвищується ацетон і розвивається ацетонемічний синдром?

• Як ми вже згадувати вище, основна причина – брак глюкози, енергії. В більшості випадків - через недоотримання вуглеводів з продуктами харчування, голодування, безвуглеводну дієту.
• Також часта причина відмови від їжі - наслідок больових відчуттів в ротовій порожнині через стоматит, хейліт, фаринготонзиліт.
• Деколи у дітей ацетон з'являється при станах, що супроводжуються високою температурою та зневодненням (ГРВІ, грип, отит, пневмонія, ГКІ та ін), а також при декомпенсації цукрового діабету - діабетичний кетоацидоз.

Симптоми ацетонемічного синдрому:

• блювання - оскільки КТ подразнюють центр блювання в головному мозку;
• запах ацетону з рота (не такий як рідина для зняття лаку, а радше «прілих яблук») у видихуваному повітрі;
• млявість, сухі губи у дитини;
• кетонурія – підвищення кетонових тіл в сечі. Можна визначити в домашніх умовах за допомогою тест-смужок;
• часто у дітей виникає біль в животі, діарея.

Як лікувати ацетонемічний синдром? 

1. Поновлюємо вуглеводний запас «швидкими» вуглеводами. Це той момент, коли ТРЕБА дати дитині цукерку чи солодке пиття.

Це може бути: підсолоджена вода, чай (після 3-4 років), компот, узвар, ампула 40% глюкози 20 мл розведена у склянці води кімнатної температури, або ж «чиста» глюкоза з ложки, якщо дитина погоджується пити.⠀

2. Для наводнення у дітей також чудово працюють адаптовані розчини для оральної регідратації. Зверніть увагу, для дітей з «високим ацетоном», розчини для оральної регідратації обов’язково повинні містити у своєму складі глюкозу.

3. У випадку частого блювання можливим є прийом протиблювотних препаратів, ПРОТЕ доцільність і дозування препарату в кожному окремому випадку вирішує лікар.

Як наводнювати дитину в домашніх умовах?

Оскільки з блюванням та випорожненнями дитина швидко втрачає не лише воду, але й електроліти (натрій, хлор, магній та ін.), важливим є вчасне їх відновлення для нормального функціонування усіх клітин організму. ​​Оральна (бо через рот) регідратація (ОРТ), а простіше відпоювання - основне завдання батьків при блюванні та діареї у дитини.

Декілька правил для зниження «ацетону» в дітей:

• розчини для ОРТ повинні бути з осмолярністю нижче 245 мОсм/л. Зазвичай, осмолярність вказана на упаковці;
• якщо дитина відмовляється від цих розчинів, то даємо те, що вона добре п’є: воду, чай, узвар, компот;
• не варто в цей час давати соки або газовані напої, оскільки вони можуть додатково провокувати в дитини здуття живота та діарею;
• дробне часте пиття кожні 10-15 хв, малим об‘ємом, щоб не спровокувати блювання;
• дітей на ГВ частіше прикладати до грудей. Якщо випитий об‘єм молока провокує блювання, зменшуємо тривалість годування, але збільшуємо їх частоту;
• дітки на ШВ - за тим же принципом: зменшуємо кількість суміші на 10-15 мл (в залежності від об‘єму, що з‘їдає дитина), але годуємо щогодини;
• між годуваннями за 10-15 хв після кожного блювання та рідких випорожнень даємо розчини для ОРТ. Дозування: до 2 років - 50-100 мл, після 2 років - 100-200 мл.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Що їсти на сніданок для поліпшення рівня цукру в крові: 5 найкращих варіантів
• 9 продуктів, які допомагають знизити рівень холестерину
• Продукт, який підвищує гемоглобін за один день