Поділитись:

Чоловіка, який тероризував собаками село біля Луцька, забрали в будинок престарілих

Середа, 19 березня 2025, 13:40
Чоловіка, який тероризував собаками село біля Луцька, забрали в будинок престарілих

Олега Пасюка в селі Гірка Полонка Луцького району знає кожен. І все через те, що вдома тримає багато собак. Не раз місцеві скаржилися у сільську раду, що вони когось покусали. Але хата чоловіка – це приватна власність, тож він нікого не пускав на подвір’я, та й зграя псів, яка вискакувала до чужих, лякала. А взимку чоловіка відправили у будинок престарілих у село Білостік, й перед місцевою владою виросла інша проблема: куди прилаштувати Олегових собак, яких ціла зграя?

Про це пише газета «Вісник».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Собаки їдять один одного: під Луцьком чоловік морить голодом десятки тварин (відео)

У вікнах сидять пси

Ми підійшли до хати Олега Пасюка. Велика, добротна. Колись була. Бо тепер у брудних вікнах сидять собаки й зиркають на вулицю. Гарненький біленький песик притулився до скла й гріється на весняному сонці. На подвір'ї та навколо все захаращено старими дошками, різним сміттям.

Щоправда, ворота замкнені ще й затулені високою бляхою. Зачувши чужих, собаки з гучним гавкотом біжать до загорожі, добре, що вискочити не можуть. Я нарахувала їх семеро. Але ще ж в хаті є. Зайти туди нереально. І небезпечно. Зупинила для розмови жінку, яка їхала на велосипеді. Назвалася Ганною Миколаївною.

«А шо вам скажу? За мною не раз ті собаки гналися, добре, що не вкусили, – неохоче говорить. – Олег такий дядько був... У хаті давно світло за борги відрізали. Любив випити. Що заробить, те й проп'є. Помагав, як хтось попросить. Могили копав. А про собак, то люди самі винні: несуть йому щеня й пляшку на могорич. Нашо таке робити? От він і поназбірував іх. Сам не мав толком що їсти, то не знаю, чим тих бідних собак годував...Тепер його поселили в дом престарілих, а що з собаками робити?».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Міняє псів на оковиту: під Луцьком чоловіка звинувачують у живодерстві (відео)

Годують працівники «Ласки»

Депутат Боратинської сільської ради Людмила Коваль, почувши про собак зітхає і чесно каже, що то багаторічна проблема Гіркої Полонки. Не раз зоозахисники приїжджали до Олега, але він їх не пускав. Залишали корм тваринам під воротами.

«Ми не мали на нього впливу, бо його оселя — приватна територія. А десь в кінці грудня пішов до магазину й там впав. Люди подумали, що випив, але потім зрозуміли, що щось не те. Викликали «швидку». Інсульт, – пояснює Людмила Вікторівна. – В обласній лікарні пролежав два тижні. Потім до нас подзвонив лікуючий лікар і запитав, хто має його забирати. У нього паралізована ліва рука й нога, потребує стороннього догляду. А хто має доглядати? Нам вдалося дізнатися що в Київській області мешкає сестра. Зв’язалися з нею Олегу — 65 років, вона ще старша. Написала відмову, що за станом здоров’я не може його забрати. Ми вирішили оформити Олега Пасюка у відділення стаціонарного догляду для постійного проживання в село Білосток Луцького району. Там його помили, побрили, доглядають. Він ще тримав козу з козеням. Їх віддали людям, але вони обіцяють Олегові повернути, як повернеться».

«А собаки лишилися в хаті?», – перепитала журналістка.

«Так. Ми писали офіційні листи в різні притулки Києва, Львова. Наголошували, що за свої кошти привеземо тварин, зробимо вольєри, аби тільки їх забрали, однак всюди відповідають, що вільних місць немає. Всі собаки стерилізовані, вакциновані. Вже людям казали: «Виберіть собі собаку. Ми ще й будку.в подарунок дамо». Та ніхто не хоче, бо вони дорослі. Часто до цих собак приїжджають зоозахисники. Є такі, які підгодовують, водою напувають. А інші – повідкривають ворота, мовляв нам шкода, що вони взаперті. Отут й починаються проблеми. Собаки кидаються на людей. Під боком школа. За дітей страшно. Поки ми знайшли такий вихід: собаки закриті на подвір'ї, а годувати приїжджають працівники комунального підприємства «Ласка» з Луцька. Але забрати до себе теж не можуть, бо там НЕ притулок, а місце для перетримки тварин», – розповіла Людмила Коваль.

Журналісти зателефонували в КП «Ласка», й там підтвердили, що годують собак у Гіркій Полонці. Однак, скільки їх там є, не знають. Бо вибігає завжди різна кількість,

«Десять, а може, й більше», – відповіла нам працівниця «Ласки».

«Ми, як місцева влада, готові заплати кошти, щоб прилаштувати цих покинутих собак. Але куди? Може, хтось прочитає про цю ситуацію в газеті й підкаже нам вихід? Будемо дуже вдячні, – додала депутатка Людмила Коваль.

Автор Руслана Сулік

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

 

Надрукувати
мітки:
коментарів