Наркоз у дитячій стоматології: порятунок чи прихований ризик
Трагічні випадки, які трапляються в стоматологічних клініках, коли дитині лікують зуби під загальним наркозом, змушують замислитися: чи справді цей метод лікування є таким безпечним? Чи достатньо контролюється анестезія в дитячій стоматології й що можуть зробити батьки, щоб уникнути небезпеки?
Про це йдеться у повідомленні «ВВС Україна».
За словами дитячої стоматологині Лесі Шеренговської, важливо розуміти різницю між методами знеболення, їх є три.
Перший – це лікування у свідомості та з місцевою анестезією, тобто укол, який колеться біля ясен. Знеболити місце будь-яким гелем неможливо.
«Це укол. Тому полікувати зуб маленьким дітям у свідомості – це майже нереально, бо проведення місцевої анестезії триває півтори-дві хвилини. Дитина має сидіти нерухомо. Якщо вона десь поворухнеться, цією голкою можемо порізати щоку, ясна, або налякати. Це небезпечно», – каже лікарка.
Другий варіант – лікування у свідомості, але з седацією, так звана седація з закисом азоту. При цьому дитина розслаблена, у свідомості. Це для дітей від двох-трьох років, які не бояться стоматолога, їм просто важко довго сидіти в кріслі. Водночас місцева анестезія також робиться уколом.
І третій – це вже наркоз, коли дитина без свідомості. Такий тип знеболення найчастіше застосовують, коли з дитиною неможливо домовитися – вона ще не може себе контролювати, не розуміє, що від неї хочуть, або дуже боїться.
Крім того, наркоз застосовують при лікуванні дітей з порушенням розвитку, синдромом Дауна, неврологічними чи іншими хворобами. Також, якщо в дитини є алергія на місцеві анестетики.
Стоматологиня розуміє, чому трагічні випадки викликають такий резонанс, але переконана, що при дотриманні усіх рекомендацій, лікування в наркозі може бути максимально безпечним.
«Потрібно розуміти, що будь-що може мати певні ризики. Ми це проговорюємо завжди. Той самий «Нурофен», який дозволений дітям з трьох місяців – відкрити інструкцію, там свої побічні дії. Можуть бути якісь наслідки. Те ж саме стосується наркозу», – зауважує Шеренговська.
Згідно із розробленими стандартами, лікар-анестезіолог має мати три роки практичного стажу і два роки інтернатури – загалом п'ять років. Сама клініка має мати ліцензію на лікування дитячих зубів під наркозом, а лікарі – відповідну кваліфікацію.
«Цей лікар має контролювати тиск, дихання, серцебиття, кардіограму, рівень кисню в крові. Після навчання спеціаліст хоча б три роки має пропрацювати в лікарні, де є реанімація, анестезіологія, потік хворих. Він має вміти ліквідовувати невідкладні стани, зупинку дихання тощо», – пояснює анестезіолог Володимир Пайкуш.
Вельми важливо, щоб під час операції має працювати анестезійна бригада: лікар-анестезіолог і кваліфікований помічник анестезіолога, зазвичай медична сестра-анестезистка. Раніше траплялися випадки, коли анестезіологи працювали самостійно.
Одна година роботи лікаря-анестезіолога коштує від 4 000 до 10 000 гривень. До цієї суми потрібно ще додати вартість матеріалів – в середньому 2 000 за один зуб. Тобто лікування під наркозом обійдеться в мінімум 7 тисяч гривень, а часто ця сума може бути й більшою. Іноді, шукаючи якомога дешевші варіанти, можна натрапити на не кваліфікованих лікарів чи неналежне оснащення лікувального закладу.
Лікарі кажуть, що часто проблеми виникають саме у дешевших клініках.
Твердження про те, що українці та навіть іноземці приїжджають з-за кордону в Україну, щоб лікувати зуби, підтверджують лікарі.
Володимир Пайкуш зазначає, що рівень лікування зубів під наркозом в Україні високий.
Під час напрацювання вищезгаданих стандартів, пропозиції про те, щоб заборонити приватну практику наркозу, відкинули.
Такі правила є у Великій Британії, де після кількох смертельних випадків у стоматології заборонили лікування зубів під наркозом у приватних клініках.
«Записатися, щоб дитині полікувати зуби під наркозом, треба два-три місяці чекати», – каже анестезіолог.
Натомість у США наркоз у приватних клініках може робити й лікар-стоматолог, який має відповідну кваліфікацію.
Смертельні випадки з дітьми під час лікування зубів трапляються у найрозвиненіших країнах. Після цього часто стандарти лікування переглядають та вдосконалюють.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.