Що їли на Волині 400 років тому
Необхідним елементом людського життя є їжа, споживана на щодень. Сучасні назви страв і продуктів добре відомі.
А про те, як деякі з них називали в Луцьку і на Волині у ХVI ‒ першій половині ХVII століття, пише Оксана Штанько для ІА Волинські новини.
Бобками називали лавровий лист, визиною – м’ясо риби білуги. Дорш – риба тріска, зілля татарське – лепеха, корінь рослини колись використовували як прянощі.
Збожем крупним іменували крупи, татаркою – добре нині знану гречку. Їх наші предки мали у своєму щоденному раціоні.
Малдриком волиняни кінця ХVI століття означували овечий сорт сиру, мальвазією чи малмазеєю – сорт грецького вина. Поширеним був питий мед – хмільний напій, який виготовляли з меду, води і хмелю шляхом заквашування.
Вживали також мед прісний – натуральний загуслий мед. Ще одним різновидом медів був ситний мед – хмільний напій, виготовлений шляхом заквашування, настоювання та варіння (перегонки) меду.
Мушкателою на іспанський манір іменували ґатунок десертного солодкого ароматного вина, обарениками – бублики, хлібні вироби.
За словом риж неважко упізнати рис, а за солониною – засолене м’ясо. Майже пів тисячоліття тому волиняни полюбляли стоквиш – в’ялену сушену рибу-тараню.
До готових страв деколи додавали чорнушку – тмин, цинамон – корицю. Яглами ж називали пшоно.
Увесь спектр споживаної їжі узагальнювали назвою «речі стравні», або «живності стравні».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- У Луцьку відновлює роботу ресторан поліської кухні
- Де у Луцьку готують улюблену страву Дедпула
- У луцькій «Галі Балуваній» стартував сезон морозива (фото)