Що їли на Волині 400 років тому
Необхідним елементом людського життя є їжа, споживана на щодень. Сучасні назви страв і продуктів добре відомі.
А про те, як деякі з них називали в Луцьку і на Волині у ХVI ‒ першій половині ХVII століття, пише Оксана Штанько для ІА Волинські новини.
Бобками називали лавровий лист, визиною – м’ясо риби білуги. Дорш – риба тріска, зілля татарське – лепеха, корінь рослини колись використовували як прянощі.
Збожем крупним іменували крупи, татаркою – добре нині знану гречку. Їх наші предки мали у своєму щоденному раціоні.
Хендріх Маартенш Сорґ. Кухня. Між 1663 і 1660 рокамиМалдриком волиняни кінця ХVI століття означували овечий сорт сиру, мальвазією чи малмазеєю – сорт грецького вина. Поширеним був питий мед – хмільний напій, який виготовляли з меду, води і хмелю шляхом заквашування.
Дієґо Родріґес де Сільва. Стара пані смажить яйця, 1618 рікВживали також мед прісний – натуральний загуслий мед. Ще одним різновидом медів був ситний мед – хмільний напій, виготовлений шляхом заквашування, настоювання та варіння (перегонки) меду.
Франс Холс. Молода жінка і різноманіття фруктів, 1630 рікМушкателою на іспанський манір іменували ґатунок десертного солодкого ароматного вина, обарениками – бублики, хлібні вироби.
Ґабріель Метсу. Пекар, що сурмить і сповіщає про свіжу випічку, 1660-ті рокиЗа словом риж неважко упізнати рис, а за солониною – засолене м’ясо. Майже пів тисячоліття тому волиняни полюбляли стоквиш – в’ялену сушену рибу-тараню.
Ґабріель Метсу. Служниця готує рибу, 1650-ті рокиДо готових страв деколи додавали чорнушку – тмин, цинамон – корицю. Яглами ж називали пшоно.
Девід Бейлі. Кухня, 1617 рікУвесь спектр споживаної їжі узагальнювали назвою «речі стравні», або «живності стравні».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.